В Ужгороді знову викрали барельєф Ґренджі-Донського

В обласному центрі Закарпаття вдруге викрали барельєф одного з найвизначніших українських письменників Закарпаття, літописця Карпатської України Василя Ґренджі-Донського.

Про це у соціальній мережі Фейсбук повідомила Наталка Ребрик.

 

"Це вже злить не на жарт! Знову акт вандалізму щодо постаті видатного українського письменника, громадсько-політичного діяча, нашого земляка Василя Ґренджі-Донського. Вчергове зловмисники викрали барельєф письменника. Йдеться тут про наші національні святині, національну пам'ять. Той, хто це зробив, думав аж ніяк не про метал.

Це в самому центрі міста, напроти Просвіти, впритул до УжНУ…" – йдеться в дописі.

 

Даний барельєф авторства ужгородського скульптора Івана Маснюка на будинку на розі вулиці Панаса Мирного та площі Василя Ґренджі-Донського, де Василь Ґренджа-Донський жив до 1938-го року, було відкрито 7 грудня 2011 року.

Даний пам'ятний знак замінив інший, за кілька років до того вкрадений з цього фасаду. Оскільки форм для відливу у скульптора від старого барельєфу не залишилося, виконувати роботу довелося по-новому.


Василь Ґренджа-Донський — український поет, письменник, журналіст, громадсько-культурний діяч, один із творців Карпатської України, редактор щоденної газети Карпатської України "Нова Свобода", співредактор часопису "Русинъ".

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.