Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» отримав нового директора

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» отримав нового генерального директора – Максима Рабіновича. Цю посаду з 2019 року займав Макс Яковер, який перейшов тепер до наглядової ради

Про це повідомляє Хмарочос.

 

Фото: oilpoint

За директорства Яковера на території центру створили синагогу за проєктом швейцарської студії Manuel Herz Architects, кристалічну стіну плачу від художниці-концептуалістки Марини Абрамович, інсталяцію "Дзеркальне поле" та закінчують будівництво першого музейного простору – Кургану.

Новий директор планує продовжити реалізацію планів на 2022 рік, затверджених Наглядовою радою Меморіального центру в грудні минулого року.

Раніше Максим Рабінович обіймав пост директора ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України". Він також був на посаді заступника генерального директора АТ "Укрпошта" з розвитку бізнесу, працював на керівних позиціях у "Новій пошті", "ДТЕК Енерго", "Київенерго", "Ніко Менеджмент".

Здобув освіту в Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського" за фахом маркетолога.







Теми

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.