Спецпроект

Мінкульт передав в оренду будівлю єврейського цвинтаря проросійському Меморіальному центру Голокосту

Міністерство культури та інформаційної політики дозволило Національному історико-меморіальному заповіднику "Бабин Яр" передати в оренду на 15 років будинок колишньої контори єврейського кладовища.

Як повідомляє Цензор.НЕТ, ідеться про єдину історичну споруду в Бабиному Ярі по вул. Юрія Іллєнка, 44.

 

Майбутній орендар − приватна фундація Меморіальний центру Голокосту "Бабин Яр". Частина науковців та громадськості вважають фактичним очільником і головним спонсором МЦГБЯ наближеного до Володимира Путіна російського олігарха Михайла Фрідмана.

Цей будинок, відповідно до рішення національного Оргкомітету з підготовки та проведення заходів у зв'язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру та розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р., був переданий Заповіднику для створення Меморіального музею пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру. Нині ж Мінкультури погодив передачу споруду в оренду МЦГБЯ.

Починаючи від 2017 року Заповідник проводив реставрацію та реконструкцію цієї будівлі, на що було витрачено понад 35 млн гривень бюджетних коштів.

Протягом 2017−2018 років за зверненням Міністерства культури та на замовлення Заповідника фахова Робоча група при Інституті історії України НАН України розробила концепцію та розгорнуту тематичну структуру експозиції майбутнього музею. Було створено декілька варіантів дизайну музейної експозиції. Її відкриття було заплановано до 80-х роковин трагедії. Але від 2019 року уряд президента Зеленського припинив фінансування усіх робіт.

Зі свого боку, Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" намагався отримати в оренду будівлю колишньої контори. На замовлення Центру був розроблений проєкт реконструкції, що передбачає створення висотної надбудови, у самій конторі заплановано розмістити один з численних музеїв, які Центр планує створити у Бабиному Яру.

Відповідно до листа-погодження Мінкультури, воно наперед дозволило "проведення зміни, реконструкції, розширення, технічне обладнання" орендованої будівлі, а також створення нової наукової концепції та тематико-експозиційного плану Меморіального музею пам'яті жертв Бабиного Яру.

За даними Цензор.НЕТ, частина громадськості вже висловила сумнів щодо законності оренди приватною фундацією пам'ятки архітектури, яку передано у цільовий спосіб національному закладу для створення державного музею та на реконструкцію якої вже витрачено десятки мільйонів бюджетних коштів відповідно до проєкту, затвердженого державними органами.

Зокрема у листі-погодженні від Міністерства культури не сказано про те, кому саме має бути передано в оренду зазначену будівлю. Лист підписаний виконуючою обов'язки державного секретаря Тетяною Філіпченко, яка обіймає посаду директора департаменту фінансів міністерства.

Лист від Мінкультури був підписаний 31 грудня 2021 року, о 15.51, тобто наприкінці скороченого робочого дня в останній день року. Того ж дня відповідна інформація з'явилася на сайті Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.