Спецпроект

АНОНС: Громадське обговорення Концепції комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру

Український інститут національної пам’яті пропонує до громадського обговорення Концепцію комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру. Документ розробила спеціальна робоча група при Інституті історії України Національної академії наук України

25 жовтня о 13.30 в Українському кризовому медіа-центрі відбудеться громадське обговорення Концепцію комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру.

 

Концепція передбачає створення у Бабиному Ярі в Києві цілісного меморіального комплексу як альтернативи хаотичному зведенню окремих пам'ятників та меморіалів на території яру. Документ пропонує бачення, як упорядкувати та об'єднати наявні об'єкти і пам'ятні місця у цілісний меморіальний парк.

Також концепція передбачає створення двох музеїв: Українського музею Голокосту та Меморіального музею Бабиного Яру. Після завершення громадського та експертних обговорень Концепція комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру буде запропонована на розгляд уряду.

СПІКЕРИ:

Антон Дробович, Голова Українського інституту національної пам'яті

Олександр Лисенко, Доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України

Віталій Нахманович, Провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру

Тетяна Пастушенко, Кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України

Долучитися і поставити запитання можна буде наживо або через You-tube сторінку Медіа-центру.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.