Меморіал Голокосту запрошує студентів на стажування

Мета проєкту – створити унікальну базу даних мешканців Києва та України ХХ сторіччя на основі архівних документів

 

Меморіал Голокосту розпочинає стажування з опрацювання архівів для студентів та аспірантів гуманітарних спеціальностей. Мета проєкту – створити унікальну базу даних мешканців Києва та України ХХ сторіччя на основі архівних документів.

Стажування відбуватиметься онлайн, фізична присутність у Києві – не обов'язкова.

Тривалість: 24 січня – 1 березня 2022 року.

Грошова винагорода – 2 500 грн.

Кількість учасників – 100 осіб.

Під час стажування учасники будуть опрацьовувати унікальні архівні документи довоєнного періоду, оцифровані Фондом електронні копії архівних документів (актові книги РАЦСів м. Києва за 1925–1936 роки та картотеки мешканців). Ці документи є важливим джерелом інформації про тогочасне населення міста, його етнічний склад, оскільки містять дані про народження, смерть, укладення шлюбів. Вони корисні не лише науковцям, а й людям, які прагнуть дослідити своє генеалогічне дерево та знайти своїх рідних.

Ми очікуємо, що за весь період кожен учасник зможе опрацювати 5 тисяч сканів та внести дані документів до таблиць, відповідно до встановленого зразку. Після закінчення учасники отримають сертифікат про проходження стажування. Ті, хто швидко та якісно опрацюють документи, також отримають заохочувальний подарунок.

Ви – ідеальний кандидат, якщо:

є студентом або аспірантом закладу вищої освіти України;

цікавитеся історією, темою Голокосту та Другої світової війни;

уважні та пунктуальні;

маєте високий рівень цифрової грамотності;

у вас є стабільний Інтернет.

Навчання на історичному факультеті, або досвід участі у стажуваннях будуть перевагою при відборі кандидатів.

Дедлайн – 20 січня (включно).

Анкету кандидата можна заповнити за посиланням: https://forms.gle/x29iBARWtThmy6V26

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".