У Львові відбудеться презентація наукових досліджень «Натхненні Моцартом»

У Львові 15 лютого відбудеться презентація наукових досліджень Mozartiana Galicia «Натхненні Моцартом» за підсумками року досліджень документів про Моцарта-сина у міжнародних архівах.

Про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради.

 

"Захід присвячений підсумкам першого року діяльності, презентації наукових напрацювань, започаткованих міжрегіональних та міжнародних ініціатив у сфері дослідження творчої діяльності Франца Ксавера Моцарта на українських землях, а також дотичного до нього культурного середовища, музично-виконавських традицій, взаємодії Моцарта з видатними митцями його часу", - йдеться у повідомленні.

Напрям наукових досліджень Mozartiana Galicia (Галицька Моцартіана) був започаткований 6 лютого 2021 року з метою пошуку, оцифрування і наукового дослідження документальних свідчень, пов'язаних із перебуванням, творчістю і діяльністю композитора та піаніста Франца Ксавера Моцарта (молодшого сина Вольфганга Амадея Моцарта) на Галичині.

У події візьме участь ініціаторка напряму Mozartiana Galicia, диригентка та арт-директорка фестивалю LvivMozArt Оксана Линів. Модеруватиме презентацію наукова керівниця напряму, музикознавиця Роксолана Гавалюк.

У програмі заходу: відеопрезентація документів, рукописів, музичних творів молодшого Моцарта та його львівської учениці Юлії Бароні-Кавалькабо, які вдалося відшукати в міжнародних архівах. Деякі з композицій прозвучать у концертному виконанні за участі провідних українських музикантів: солістки Львівської національної опери: Маріанна Цвєтінська (сопрано), Мар'яна Мазур (сопрано); учасники Молодіжного симфонічного оркестру України/YsOU: Єлизавета Зубенко (скрипка), Олег Сомик (альт), Мирослав Драган (фортепіано).

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.