У Львові відбудеться презентація наукових досліджень «Натхненні Моцартом»

У Львові 15 лютого відбудеться презентація наукових досліджень Mozartiana Galicia «Натхненні Моцартом» за підсумками року досліджень документів про Моцарта-сина у міжнародних архівах.

Про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради.

 

"Захід присвячений підсумкам першого року діяльності, презентації наукових напрацювань, започаткованих міжрегіональних та міжнародних ініціатив у сфері дослідження творчої діяльності Франца Ксавера Моцарта на українських землях, а також дотичного до нього культурного середовища, музично-виконавських традицій, взаємодії Моцарта з видатними митцями його часу", - йдеться у повідомленні.

Напрям наукових досліджень Mozartiana Galicia (Галицька Моцартіана) був започаткований 6 лютого 2021 року з метою пошуку, оцифрування і наукового дослідження документальних свідчень, пов'язаних із перебуванням, творчістю і діяльністю композитора та піаніста Франца Ксавера Моцарта (молодшого сина Вольфганга Амадея Моцарта) на Галичині.

У події візьме участь ініціаторка напряму Mozartiana Galicia, диригентка та арт-директорка фестивалю LvivMozArt Оксана Линів. Модеруватиме презентацію наукова керівниця напряму, музикознавиця Роксолана Гавалюк.

У програмі заходу: відеопрезентація документів, рукописів, музичних творів молодшого Моцарта та його львівської учениці Юлії Бароні-Кавалькабо, які вдалося відшукати в міжнародних архівах. Деякі з композицій прозвучать у концертному виконанні за участі провідних українських музикантів: солістки Львівської національної опери: Маріанна Цвєтінська (сопрано), Мар'яна Мазур (сопрано); учасники Молодіжного симфонічного оркестру України/YsOU: Єлизавета Зубенко (скрипка), Олег Сомик (альт), Мирослав Драган (фортепіано).

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".