АНОНС: Лекція "Українська мова в графіті Софії Київської"

Національний заповідник «Софія Київська» та Dom Майстер Клас організовують лекцію про графіті у Софії Київській

Під час лекції слухачі ознайомляться з низкою написів-графіті, що знаходяться на стінах Софійського собору. Хоча вони виконані церковнослов'янською мовою, яка стала для багатьох слов'янських народів мовою богослужіння та літератури (подібно до латинської мови для Західної Європи), у текстах графіті містяться виразні ознаки розмовної мови Руси-України.
 
Вони однозначно спростовують теорію появи української мови у XIV ст., яка ніби утворилась з єдиної "давньоруської мови", що її ніколи не існувало, та вказують, що розмовною мовою Руси-України була саме українська мова.
Лектор: В'ячеслав Корнієнко, історик-медієвіст, музеєзнавець, археолог, фахівець з епіграфіки.
Час: 23 лютого, середа, 19.00
Місце: https://211floor.com/stream/lektsiya-ukrainska-mova-v-grafiti-sofii-kiivskoi?fbclid=IwAR3WWudNwqkpnPKjR0F1-W1AfGWY0GmY9G8_MLs679GHyDC9L2QKMiM0gtA

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.