АНОНС: презентація видання про давньоєгипетські пам'ятки у Києві

Книга Олени Романової та Галини Станиціної є двомовним видання каталогу колекції унікальних фотонегативів на склі, що нині зберігається в Науковому архіві Інституту археології НАН України

Фотонегативи зображають давньоєгипетські пам'ятки, які колись перебували в Музеї історії релігії/релігій Всеукраїнського музейного городка, а також низку історичних монументів та пам'яток Стародавнього Єгипту – з самого Єгипту та з інших місць.
 
Супроводжується каталог історією виникнення цієї колекції фотонегативів та інформацією про самі давньоєгипетські пам'ятки, що на них зображені.

Під час презентації авторки книги розкажуть, як вони виявили ці фотографічні знімки, як каталогізували зображення, досліджували історію їх створення і що з того вийшло.
Презентація відбудеться 2 лютого 2022 р. в лекторії Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" (вул. Лаврська, 9, корпус № 250). Початок о 15.00. Долучитись до презентації можна також онлайн.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.