Історики масово йдуть у ЗСУ та тероборону. ОНОВЛЮЄТЬСЯ

З відновленням російської агресії проти України тисячі істориків змінили перо на багнети та доєднались до Збройних Сил України та батальйонів територіальної оборони

 

До збройних сил та територіальної оборони уже зголосилися сотні істориків. Серед них:

Вахтанг Кіпіані – головний редактор сайту Історична правда;

Володимир Бірчак – заступник головного редактора Історична правда;

Борис Черкас – співробітник Інституту історії України НАН України;

В'ячеслав Зайцев – Національний заповідник Хортиця;

Антон Дробович – голова УІНП;

Володимир В'ятрович - народний депутат, екс-голова УІНП;

Роман Кулик - УІНП;

Сергій Годлевський – історик;

Іван Гоменюк – історик;

Микола Лазарович – Західноукраїнський національний університет;

Максим Плахотний - проєкт Україна Інкогніта;

Олесь Федорук - історик;

Олексій Коробов - музей історії зброї (Запоріжжя);

Євген Луняк - історик;

Дмитро Каюк - історик;

Данило Гурін - заступник директора з наукової роботи в Музеї-майстерні Кавалерідзе в Києві;

Максим Свєжєнцев - історик;

Тарас Гайдук - екскурсовод, історик (Ужгород);

Микола Кравченко - історик, докторант Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України;

Михайло Ковальчук - Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського;

Максим Осадчук - аспірант кафедри історії Українського католицького університету;

Максим Остапенко - Генеральний директор Національного заповідника "Хортиця", кандидат історичних наук,

Дмитро Кобалія - завідувач відділом охорони пам'яток Національного заповідника "Хортиця", к.і.н., заслужений працівник культури;

Валерій Нефедов - завідувач відділу реставрації Національного заповідника "Хортиця", заслужений працівник культури;

Олександр Волох - співробітник музею зброї, м.Запоріжжя;

Олексій Коробов - співробітник музею зброї, м.Запоріжжя

та тисячі інших істориків та історикинь, що не стали публічно оголошувати своє рішення.

Слава Україні! Героям Слава!

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.