Російські агресори убили колишнього в'язня Бухенвальда

У Харкові від російської бомби загинув 96-річний колишній в'язень нацистських концтаборів Борис Романченко

Про це повідомляє Меморіал пам'яті концентраційних таборів Бухенвальд та Дора-Міттельбау. Романченко був одним із звільнених із цих таборів і раніше працював із фондом меморіалу, був віцепрезидентом Міжнародного комітету Бухенвальд-Дора.

"Як ми дізналися від родичів, наш друг Борис Романченко, який пережив концтабори Buchenwald, Peenemünde, Dora і BergenBelsen, загинув минулої п'ятниці внаслідок вибуху бомби у своєму будинку в Charkiw. Ми глибоко стривожені", – сказано в повідомленні Меморіалу.

Російська бомба потрапила у багатоповерховий будинок у Харкові, де він проживав, його квартира згоріла.
Борис Романченко народився 20 січня 1926 року в селі Бондарі Конотопського району на Сумщині. У 1942 році його вивезли на примусові роботи до нацистської Німеччини, за спробу втечі арештований гестапо. Пройшов через ув'язнення у нацистських концтаборах Бухенвальд, Равенсбрюк, Міттельбау та Берген-Бельзен.
 
 
 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.