Інститут історії України послав у відомому напрямку Роскомнадзор

Росіяни злякались книжки про історію Народного Руху України

Про це повідомляється на фейсбук-сторінці Інституту історії України НАН України.

Роскомнадзор знайшов на сайті Інституту історії України НАН України пдф-варіант книжки Григорія Гончарука "Народний рух України. Історія", видану ще у 1997 році. Агресори написали листа і заявили, що ця книжка у них заборонена, а тому почали вимагати видалити її з сайту. Далі йшли погрози заблокувати доступ до сайту з території РФ.

Відповідь Інституту історії України НАН України цілком у дусі часу: "роскомнадзор (як і будь-який інший надзор держави-агресора) має йти курсом російського воєнного корабля, і пошвидше".

Із забороненою в РФ книжкою можна ознайомитись на сторінці електронної бібліотеки

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.