Російських та білоруських чиновників не хочуть бачити на меморіальних заходах у Бухенвальді

Меморіальний фонд колишнього нацистського концтабору Бухенвальд повідомив, що офіційних представників Росії та Білорусі не запросили на церемонії, присвячені 77-й річниці його визволення

Про це пише The Guardian.

"Офіційним представникам Росії та Білорусі не раді на церемонії цього року", — йдеться в заяві Меморіального фонду колишнього нацистського концтабору Бухенвальд. Посольства двох країн у Берліні були поінформовані про це рішення.

Таке рішення ухвалили через війну в Україні, зокрема, через загибель у Харкові Бориса Романченка — в'язня кількох нацистських концтаборів. У його будинок влучив російський снаряд.

На церемонії 10 квітня осібно буде згаданий убитий росіянами колишній в'язень нацистських таборів Борис Романченко.

Водночас, Фонд заявив, що замість офіційних осіб з Росії чи Білорусі запросить представників українського та російського "громадянського суспільства" вшанувати пам'ять жертв табору з колишнього СРСР.

 

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.