Президент встановив відзнаку “Місто-герой України”

Володимир Зеленський своїм указом встановив почесну відзнаку “Місто-герой України” та надав таке звання першим шістьом населеним пунктам, які чинять героїчний опір російським агресорам

Зеленський оголосив про ці відзначення у вечірньому зверненні 6 березня.

Указом Президента № 111 від 6 березня 2022 року встановлено почесну відзнаку "Місто-герой України" "з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії Російської Федерації  проти України". Містами-героями стали Харків, Чернігів, Маріуполь, Херсон, Гостомель та Волноваха.

 

Подібне звання - "місто-герой" - існувало в СРСР. 1 травня 1945 року Сталін назвав Севастополь та Одесу містами-героями. 21 червня 1961 року до них приєднався Київ. А 8 травня 1965 року в СРСР затвердили положення про "почесну відзнаку" "місто-герой". У 1973 році такий статус отримало місто Керч.

Радянська відзнака "місто-герой" є складовою радянської ідеології, що покликана пропагувати виключність внеску радянського режиму у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні. 

Пророрійські сепаратисти в Україні та Грузії також використовують цей термін і називають "містами-героями" деякі міста.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.