Ткаченко закликає не руйнувати пам’ятники епохи СРСР

Міністр культури та інофрмаційної політики Ткаченко закликав українців не вдаватися до вандалізму щодо таких об’єктів

Як передає Укрінформ, таку думку в ефірі телемарафону висловив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

 

Відповідаючи на запитання, що чекає на символи радянської епохи після війни, Ткаченко закликав українців щонайменше не вдаватися до вандалізму щодо таких об'єктів.

"Насамперед я б закликав не робити актів вандалізму. Подобається вам чи не подобається той чи інший пам'ятник, це має вирішувати влада або місцева, або на національному рівні. Ми не можемо бути варварами, як би ми не ставилися до того чи іншого митця з минулого", - сказав Ткаченко.

Натомість він висловився за продуману державну політику відродження національної культури та просування її нових наративів.

"Безперечно, має бути політика відродження культури і нових наративів, які ми зараз просуваємо в світі про українську культуру. Але сьогодні з приводу цього потрібні виважені рішення відповідних компетентних органів", - переконаний Ткаченко.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.