Росіяни зруйнували в Україні меморіал своїй армії

У місті Ізюмі на Харківщині внаслідок авіабомбардувань російської армії зруйновано монумент "Атака", споруджений на честь червоноармійців Другої світової війни

Про це повідомив начальник Управління молоді, спорту та іміджевих проєктів Ізюмської міської ради Максим Стрельник.

"Вони зруйнували Меморіал пам'яті Другої світової війни на Крем'янці. Одна зі стел пам'ятника впала від їхнього авіабомбардування. Фашисти! Не забудемо! Не пробачимо!", — пише Стрельник.

Монумент розташовано на горі Крем'янець, висота якої становить 218 метрів. Його було створено у 1988 році на честь 40-річчя "перемоги" радянської армії у Другій світовій війні. Авторами є архітектори Л. Левін, Ю. Градов, В. Лисенко, скульптори Н. Афанасьєва, Ю. Сінкевич та конструктор В. Сусько.

 

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.