Парламентський комітет підтримав ідею перенесення Дня пам'яті та перемоги над нацизмом

За законопроєктом День пам'яті та перемоги над нацизмом має відзначатись 8 травня

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав проєкт закону, який передбачає перенесення Дня пам'яті та перемоги над нацизмом на 8 травня.
 

Про це у Фейсбуці повідомив народний депутат Володимир В'ятрович.

"На крок ближче до нашої перемоги. Щойно Комітет гуманітарної та інформаційної політики підтримав законопроєкт, який передбачає відзначення 8 травня Дня пам'яті та перемоги над нацизмом, а 9 травня разом з усією Європою – Дня Європи", - написав В'ятрович.

Мова йде про проєкт закону (№ 7297) "Про внесення змін до деяких законів України щодо увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні". Він передбачає встановлення державного свята – Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – 8 травня та пропонує 9 травня відзначати День Європи разом з іншими європейськими державами.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.