Парламентський комітет підтримав ідею перенесення Дня пам'яті та перемоги над нацизмом

За законопроєктом День пам'яті та перемоги над нацизмом має відзначатись 8 травня

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав проєкт закону, який передбачає перенесення Дня пам'яті та перемоги над нацизмом на 8 травня.
 

Про це у Фейсбуці повідомив народний депутат Володимир В'ятрович.

"На крок ближче до нашої перемоги. Щойно Комітет гуманітарної та інформаційної політики підтримав законопроєкт, який передбачає відзначення 8 травня Дня пам'яті та перемоги над нацизмом, а 9 травня разом з усією Європою – Дня Європи", - написав В'ятрович.

Мова йде про проєкт закону (№ 7297) "Про внесення змін до деяких законів України щодо увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні". Він передбачає встановлення державного свята – Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – 8 травня та пропонує 9 травня відзначати День Європи разом з іншими європейськими державами.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.