Парламентський комітет підтримав ідею перенесення Дня пам'яті та перемоги над нацизмом

За законопроєктом День пам'яті та перемоги над нацизмом має відзначатись 8 травня

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав проєкт закону, який передбачає перенесення Дня пам'яті та перемоги над нацизмом на 8 травня.
 

Про це у Фейсбуці повідомив народний депутат Володимир В'ятрович.

"На крок ближче до нашої перемоги. Щойно Комітет гуманітарної та інформаційної політики підтримав законопроєкт, який передбачає відзначення 8 травня Дня пам'яті та перемоги над нацизмом, а 9 травня разом з усією Європою – Дня Європи", - написав В'ятрович.

Мова йде про проєкт закону (№ 7297) "Про внесення змін до деяких законів України щодо увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні". Він передбачає встановлення державного свята – Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – 8 травня та пропонує 9 травня відзначати День Європи разом з іншими європейськими державами.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.