У Польщі поскаржились до прокуратури на пісню "Червона калина"

Антиукраїнська спілка у Польщі поскаржилась в прокуратуру на дітей, що співали "Червону калину"

Про це повідомляє сайт Onet.

 

У Будинку культури в Замості відбулась вистава за участю польських та українських дітей, що стали біженцями через агресивні дії РФ в Україні. Учасники вистави заспівали "Червону калину" двома мовами. Виступ був записаний на відео, опублікований на Фейсбуці та Ютуб-каналі.

Запис набрав більше 12 тисяч переглядів.

Це відео було розкритиковане Товариством вшанування поляків, замордованих на Волині. Організація вважає, що "Червона калина" була гімном УПА, а відтак її виконання є "надзвичайно загрозливом провокацією".

Товариство подало заяву до прокуратури Замостя (звідти вона перенаправлена до районної прокуратури у Грубешові) про "можливе вчинення злочину пропаганди бандеризму". У польському законодавсті є відповідні положення, які передбачають за це штрафи або ув'язнення на певний термін.

Відео наразі видалене з Ютуб-каналу та Фейсбук-сторінки Дому культури в Замості.

Також зауважимо, що пісня "Червона калина" зараз є надзвичайно популярною у Польщі. Її виконували зірки під час футбольного матчу Динамо-Легія, кілька днів тому її співали в одному з варшавських костелів на Великодній месі.

 Також є сумнівним твердження, що "Червона калина" належала до офіційних пісень УПА.

Теми

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.