У Польщі поскаржились до прокуратури на пісню "Червона калина"

Антиукраїнська спілка у Польщі поскаржилась в прокуратуру на дітей, що співали "Червону калину"

Про це повідомляє сайт Onet.

 

У Будинку культури в Замості відбулась вистава за участю польських та українських дітей, що стали біженцями через агресивні дії РФ в Україні. Учасники вистави заспівали "Червону калину" двома мовами. Виступ був записаний на відео, опублікований на Фейсбуці та Ютуб-каналі.

Запис набрав більше 12 тисяч переглядів.

Це відео було розкритиковане Товариством вшанування поляків, замордованих на Волині. Організація вважає, що "Червона калина" була гімном УПА, а відтак її виконання є "надзвичайно загрозливом провокацією".

Товариство подало заяву до прокуратури Замостя (звідти вона перенаправлена до районної прокуратури у Грубешові) про "можливе вчинення злочину пропаганди бандеризму". У польському законодавсті є відповідні положення, які передбачають за це штрафи або ув'язнення на певний термін.

Відео наразі видалене з Ютуб-каналу та Фейсбук-сторінки Дому культури в Замості.

Також зауважимо, що пісня "Червона калина" зараз є надзвичайно популярною у Польщі. Її виконували зірки під час футбольного матчу Динамо-Легія, кілька днів тому її співали в одному з варшавських костелів на Великодній месі.

 Також є сумнівним твердження, що "Червона калина" належала до офіційних пісень УПА.

Теми

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".