УКФ запускає інтерактивну «Мапу культурних втрат»

Для наочної демонстрації масштабів руйнації Український культурний фонд запускає інтерактивну «Мапу культурних втрат»

Про це повідомляється на сайті фонду.

 

"За попередніми підрахунками, понад 150 різних пам'яток та об'єктів культури були частково пошкоджені або повністю знищені внаслідок повномасштабного військового вторгнення росії на територію вільної України. Для наочної демонстрації масштабів руйнації Український культурний фонд запускає інтерактивну "Мапу культурних втрат". Візуалізація таких воєнних злочинів також спростовує заяви російського керівництва, що армія рф начебто завдає точкових ударів виключно по об'єктах військової інфраструктури", - ідеться в повідомленні.

До наповнення мапи може долучитися кожен. Свідки знищення культурної спадщини під час збройної агресії російської федерації проти можуть надсилати фото або відео докази до Міністерства культури та інформаційної політики через ресурс. Після підтвердження інформації дані будуть відображені на інтерактивній мапі.

"Маємо надію, що ця карта стане вагомим аргументом під час дискусій з партнерами про виключення РФ з лав різних міжнародних культурних організацій чи об'єднань", - сказав виконавчий директор УКФ Владислав Берковський.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.