Нацкомісія ЮНЕСКО засуджує будівельні роботи окупантів у Ханському палаці

Національна комісія України у справах ЮНЕСКО рішуче засуджує дії російської окупаційної адміністрації в українському Криму, котра під виглядом «заходів з охорони культурної спадщини» проводить незаконні будівельні роботи на пам'ятці «Бахчисарайський палац кримських ханів»

Про це йдеться у заяві Нацкомісії, передає Укрінформ.

 

Комісія зазначає, що першою нищенню була піддана найстаріша будівля Ханського палацу, внесеного від України до Попереднього списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Біюк Хан Джамі ("Ханська мечеть"). Восени 2017 – взимку 2018 року, незважаючи на протести, з пам'ятки було демонтовано дах та спричинено численні пошкодження через використання важкої будівельної техніки та відбійних молотків.

Восени 2021 року проводилося "поглиблення річища" річки Чурук-Су, у результаті чого було знищено культурні нашарування в річищі, відмостку річища (датовану не пізніше XVIII століття), частину фундаментів облицювання набережної й опор мостів. Згідно з висновками фахівців, ці роботи призвели до посилення процесів осідання і горизонтального переміщення ґрунтових мас, на які спирається північний фасад "Ханської мечеті" та "Графського корпусу" ансамблю палацу.

8 лютого 2022 року внаслідок проведення так званих "реставраційних" робіт відбулось часткове руйнування пам'ятки архітектури національного значення "Графський корпус". Комісія підкреслює, що заяви представників окупаційної влади про відсутність відомостей про стан фундаменту Графського корпусу є безпідставними, оскільки археологічні дослідження поряд із місцем руйнації проводилися ще у 2018 році.

У Нацкомісії вважають, що зазначені пошкодження є закономірним результатом злочинної політики окупаційної влади, зокрема, свідомого знищення кримськотатарської культурної спадщини та засвідчують тотальну байдужість російської окупаційної адміністрації до збереження історичного та культурного спадку корінного народу Криму.

Також наголошується, що згідно з нормами міжнародного права відповідальність за долю об'єктів культурної спадщини на окупованих територіях покладається на державу-окупанта.

У рамках оперативного реагування Постійне представництво України при ЮНЕСКО поінформувало Генерального директора ЮНЕСКО, Центр всесвітньої спадщини та Міжнародну раду з охорони пам'яток та історичних місць (ICOMOS) про зазначену ситуацію та закликало Організацію вжити усіх можливих заходів з метою захисту палацу від подальшого руйнування.

Національна комісія України сподівається на належну реакцію з боку ЮНЕСКО, її інституційних партнерів і світової спільноти, та на вжиття конкретних заходів з метою збереження та захисту об'єктів культурної спадщини на території Кримського півострова.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.