В українському Нью-Йорку згорів старовинний млин Діка з менонітської спадщини

В Бахмутському районі у Нью-Йорку окупанти спалили пам’ятку культурної спадщини — старий млин Пітера Діка, який побудували там на початку 20 століття німці-меноніти

Про пожежу, яка пошкодила історично-архітектурну пам'ятку, розповіла місцева громадська діячка Надія Гордіюк. 

 

"Вчора (8 травня, — ред.), у День пам'яті та примирення, коли весь світ вшановував пам'ять жертв нацизму, рашисти запальними снарядами гатили по історичній частині унікального європейського селища Нью-Йорк. Горіла та частина, де розташовані пам'ятки архітектури, які збереглися й у роки Другої світової війни.

Найстрашніше, мене душать сльози, — палав млин Пітера Діка. Чорний дим стояв над усім селищем. Це один з шести млинів, які несли промислову славу Нью-Йорка. Він один вистояв — революції, війни та гітлерівський нацизм", — розповіла активістка.

Відео пожежі млина Пітера Діка у Нью-Йорку оприлюднив у соцмережі місцевий краєзнавець Etnografo Donetz.

Цей млин  —  пам'ятка промислової архітектури початку ХХ століття у Нью-Йорку Бахмутського району Донецької області. Нью-Йорк — це колишня колонія німців-менонітів, яку заснували у 1889 році представники з хортицьких німців. 

Німецькі колоністи створили у селищі інфраструктуру: побудували цегляні та черепичні заводи, завод з виготовлення сільгоспмашин та знаряддя,  а також парові млини. Цей 4-поверховий паровий млин Пітер Дік звів у 1903 році, млин був одним з найбільших у Нью-Йорку. Звідси постачали борошно у великій кількості по всіх околицях

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.