В Нідерландах - акт вандалізму на військовому цвинтарі

"Азов" заявляє про свою непричетність

4 травня в Нідерландах відзначають День пам'яті, коли вшановують пам'ять усіх загиблих у Другій світовій війні та пізніх конфліктах. 5 травня - День звільнення Нідерландів від нацистів.

Цього року в ніч на 4 травня на військовому кладовищі Йонкербос у Неймегені стався акт вандалізму. На могили та пам'ятники було нанесено свастику, антипутінські написи, українські прапори та слово "Azov".

Влада закрила кладовище для проведення поліцією слідчих дій.

 
Автор: Роджер Верінгмайєр

Це військове кладовище вважається територією Великої Британії, адже там поховані 1642 британські солдати, що захонули у боях проти нацистів на етриторії Нідерландів.

Полк "Азов" заявив про свою непричетність до вандалізму. Екскомандир полку "Азов" та керівник Центрального штабу Нацкорпусу Максим Жорін написав: "Все за кремлівськими методичками: намалювали символіку "Азову", український прапор та свастику на важливому для людей місці пам'яті".

На переконання Жоріна, мета цього вандалізму очевидна - влаштувати конфлікт та посварити народи між собою.

"Представники нашого руху (впевнений, що і цивільні українці так само) не мають до цього жодного відношення. Ми засуджуємо будь-яке пошкодження чи плюндрування пам'ятників Другої світової війни. Сподіваюся, що злочинців швидко впіймають. І зовсім не здивуюсь, якщо вони будуть з російськими паспортами", - наголосив Жорін.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.