В Нідерландах - акт вандалізму на військовому цвинтарі

"Азов" заявляє про свою непричетність

4 травня в Нідерландах відзначають День пам'яті, коли вшановують пам'ять усіх загиблих у Другій світовій війні та пізніх конфліктах. 5 травня - День звільнення Нідерландів від нацистів.

Цього року в ніч на 4 травня на військовому кладовищі Йонкербос у Неймегені стався акт вандалізму. На могили та пам'ятники було нанесено свастику, антипутінські написи, українські прапори та слово "Azov".

Влада закрила кладовище для проведення поліцією слідчих дій.

 
Автор: Роджер Верінгмайєр

Це військове кладовище вважається територією Великої Британії, адже там поховані 1642 британські солдати, що захонули у боях проти нацистів на етриторії Нідерландів.

Полк "Азов" заявив про свою непричетність до вандалізму. Екскомандир полку "Азов" та керівник Центрального штабу Нацкорпусу Максим Жорін написав: "Все за кремлівськими методичками: намалювали символіку "Азову", український прапор та свастику на важливому для людей місці пам'яті".

На переконання Жоріна, мета цього вандалізму очевидна - влаштувати конфлікт та посварити народи між собою.

"Представники нашого руху (впевнений, що і цивільні українці так само) не мають до цього жодного відношення. Ми засуджуємо будь-яке пошкодження чи плюндрування пам'ятників Другої світової війни. Сподіваюся, що злочинців швидко впіймають. І зовсім не здивуюсь, якщо вони будуть з російськими паспортами", - наголосив Жорін.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.