У Євросоюзі вшанували пам'ять жертв геноциду в Сребрениці

Президент Єврокомісії Шарль Мішель ушанував пам'ять тисяч мирних боснійських мусульман, які стали жертвами геноциду в Сребрениці

Як передає Укрінформ, про це повідомляє сайт Європейської ради.

 

"Ми згадуємо 26-ту річницю геноциду в Сребрениці. Це був найстрашніший акт масового вбивства в Європі з часів Другої Світової війни. Сьогодні – день скорботи, день пам'яті. Ми віддаємо шану родинам та близьким жертв. Ми єдині у нашій скорботі. І ми сподіваємося ніколи більше не побачити таких вбивств у Європі знову", - сказав Мішель.

Він наголосив, що Боснія і Герцеговина та її народ завжди можуть розраховувати на підтримку та дружбу Європейського Союзу.

Зі спільною заявою виступили також високий представник ЄС Жозеп Боррель та єврокомісар з питань сусідства і розширення Олівер Варгеї.

"У день 26-ї річниці нашим спільним обов'язком є завжди пам'ятати геноцид у Сребрениці. У неділю ще 19 жертв знайдуть свій останній спокій… Ми поділяємо скорботу з родинами і з тими, хто вижив, чиє життя змінилося тоді назавжди. Сребрениця є болісним нагадуванням для всіх нас про необхідність твердо та рішуче відстоювати мир, гідність людини та всі цінності, які підтримують наш Євросоюз", - йдеться у заяві.

Представники ЄС також висловили переконання, що такі злочини не можуть залишатися безкарними.

Як відомо, Сребреницький анклав, оголошений СБ ООН у квітні 1993 року "зоною безпеки", був захоплений армією боснійських сербів 11 липня 1995-го. Міжнародний трибунал по Югославії встановив, що після цього було вбито від 7 до 8 тисяч чоловіків з-поміж боснійських мусульман. За даними розслідування, вбивства вчинили солдати армії Республіки Сербської під командуванням генерала Ратко Младича.

У січні 2007 року Міжнародний трибунал кваліфікував дії сербів як "злочини геноциду". Через два роки Європейський парламент проголосив 11 липня днем пам'яті геноциду в Сребрениці.

У червні 2021 року апеляційна палата суду в Гаазі затвердила довічний вирок Младичу, відхиливши апеляцію його адвокатів.

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.