У Євросоюзі вшанували пам'ять жертв геноциду в Сребрениці

Президент Єврокомісії Шарль Мішель ушанував пам'ять тисяч мирних боснійських мусульман, які стали жертвами геноциду в Сребрениці

Як передає Укрінформ, про це повідомляє сайт Європейської ради.

 

"Ми згадуємо 26-ту річницю геноциду в Сребрениці. Це був найстрашніший акт масового вбивства в Європі з часів Другої Світової війни. Сьогодні – день скорботи, день пам'яті. Ми віддаємо шану родинам та близьким жертв. Ми єдині у нашій скорботі. І ми сподіваємося ніколи більше не побачити таких вбивств у Європі знову", - сказав Мішель.

Він наголосив, що Боснія і Герцеговина та її народ завжди можуть розраховувати на підтримку та дружбу Європейського Союзу.

Зі спільною заявою виступили також високий представник ЄС Жозеп Боррель та єврокомісар з питань сусідства і розширення Олівер Варгеї.

"У день 26-ї річниці нашим спільним обов'язком є завжди пам'ятати геноцид у Сребрениці. У неділю ще 19 жертв знайдуть свій останній спокій… Ми поділяємо скорботу з родинами і з тими, хто вижив, чиє життя змінилося тоді назавжди. Сребрениця є болісним нагадуванням для всіх нас про необхідність твердо та рішуче відстоювати мир, гідність людини та всі цінності, які підтримують наш Євросоюз", - йдеться у заяві.

Представники ЄС також висловили переконання, що такі злочини не можуть залишатися безкарними.

Як відомо, Сребреницький анклав, оголошений СБ ООН у квітні 1993 року "зоною безпеки", був захоплений армією боснійських сербів 11 липня 1995-го. Міжнародний трибунал по Югославії встановив, що після цього було вбито від 7 до 8 тисяч чоловіків з-поміж боснійських мусульман. За даними розслідування, вбивства вчинили солдати армії Республіки Сербської під командуванням генерала Ратко Младича.

У січні 2007 року Міжнародний трибунал кваліфікував дії сербів як "злочини геноциду". Через два роки Європейський парламент проголосив 11 липня днем пам'яті геноциду в Сребрениці.

У червні 2021 року апеляційна палата суду в Гаазі затвердила довічний вирок Младичу, відхиливши апеляцію його адвокатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.