У Євросоюзі вшанували пам'ять жертв геноциду в Сребрениці

Президент Єврокомісії Шарль Мішель ушанував пам'ять тисяч мирних боснійських мусульман, які стали жертвами геноциду в Сребрениці

Як передає Укрінформ, про це повідомляє сайт Європейської ради.

 

"Ми згадуємо 26-ту річницю геноциду в Сребрениці. Це був найстрашніший акт масового вбивства в Європі з часів Другої Світової війни. Сьогодні – день скорботи, день пам'яті. Ми віддаємо шану родинам та близьким жертв. Ми єдині у нашій скорботі. І ми сподіваємося ніколи більше не побачити таких вбивств у Європі знову", - сказав Мішель.

Він наголосив, що Боснія і Герцеговина та її народ завжди можуть розраховувати на підтримку та дружбу Європейського Союзу.

Зі спільною заявою виступили також високий представник ЄС Жозеп Боррель та єврокомісар з питань сусідства і розширення Олівер Варгеї.

"У день 26-ї річниці нашим спільним обов'язком є завжди пам'ятати геноцид у Сребрениці. У неділю ще 19 жертв знайдуть свій останній спокій… Ми поділяємо скорботу з родинами і з тими, хто вижив, чиє життя змінилося тоді назавжди. Сребрениця є болісним нагадуванням для всіх нас про необхідність твердо та рішуче відстоювати мир, гідність людини та всі цінності, які підтримують наш Євросоюз", - йдеться у заяві.

Представники ЄС також висловили переконання, що такі злочини не можуть залишатися безкарними.

Як відомо, Сребреницький анклав, оголошений СБ ООН у квітні 1993 року "зоною безпеки", був захоплений армією боснійських сербів 11 липня 1995-го. Міжнародний трибунал по Югославії встановив, що після цього було вбито від 7 до 8 тисяч чоловіків з-поміж боснійських мусульман. За даними розслідування, вбивства вчинили солдати армії Республіки Сербської під командуванням генерала Ратко Младича.

У січні 2007 року Міжнародний трибунал кваліфікував дії сербів як "злочини геноциду". Через два роки Європейський парламент проголосив 11 липня днем пам'яті геноциду в Сребрениці.

У червні 2021 року апеляційна палата суду в Гаазі затвердила довічний вирок Младичу, відхиливши апеляцію його адвокатів.

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.