У Євросоюзі вшанували пам'ять жертв геноциду в Сребрениці

Президент Єврокомісії Шарль Мішель ушанував пам'ять тисяч мирних боснійських мусульман, які стали жертвами геноциду в Сребрениці

Як передає Укрінформ, про це повідомляє сайт Європейської ради.

 

"Ми згадуємо 26-ту річницю геноциду в Сребрениці. Це був найстрашніший акт масового вбивства в Європі з часів Другої Світової війни. Сьогодні – день скорботи, день пам'яті. Ми віддаємо шану родинам та близьким жертв. Ми єдині у нашій скорботі. І ми сподіваємося ніколи більше не побачити таких вбивств у Європі знову", - сказав Мішель.

Він наголосив, що Боснія і Герцеговина та її народ завжди можуть розраховувати на підтримку та дружбу Європейського Союзу.

Зі спільною заявою виступили також високий представник ЄС Жозеп Боррель та єврокомісар з питань сусідства і розширення Олівер Варгеї.

"У день 26-ї річниці нашим спільним обов'язком є завжди пам'ятати геноцид у Сребрениці. У неділю ще 19 жертв знайдуть свій останній спокій… Ми поділяємо скорботу з родинами і з тими, хто вижив, чиє життя змінилося тоді назавжди. Сребрениця є болісним нагадуванням для всіх нас про необхідність твердо та рішуче відстоювати мир, гідність людини та всі цінності, які підтримують наш Євросоюз", - йдеться у заяві.

Представники ЄС також висловили переконання, що такі злочини не можуть залишатися безкарними.

Як відомо, Сребреницький анклав, оголошений СБ ООН у квітні 1993 року "зоною безпеки", був захоплений армією боснійських сербів 11 липня 1995-го. Міжнародний трибунал по Югославії встановив, що після цього було вбито від 7 до 8 тисяч чоловіків з-поміж боснійських мусульман. За даними розслідування, вбивства вчинили солдати армії Республіки Сербської під командуванням генерала Ратко Младича.

У січні 2007 року Міжнародний трибунал кваліфікував дії сербів як "злочини геноциду". Через два роки Європейський парламент проголосив 11 липня днем пам'яті геноциду в Сребрениці.

У червні 2021 року апеляційна палата суду в Гаазі затвердила довічний вирок Младичу, відхиливши апеляцію його адвокатів.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.