Архів національної пам'яті став членом Платформи європейської пам’яті та сумління

Платформа європейської пам’яті та сумління займається дослідженням тоталітарних режимів ХХ століття у Європі. Створення цієї організації у 2011 році стало важливим кроком на шляху до визнання злочинів комунізму у європейському контексті

У Празі відбулась зустріч Платформи європейської пам'яті та сумління. Темою конференції було обрано події 1991 року та утворення новітньої мапи Європи.
 
Представники різних міжнародних інституцій говорили про виклики та особливості, з якими зіштовхнулися їхні країни в епоху великих геополітичних змін.
Про український досвід здобуття незалежності учасникм платформи розповів Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.
Після цього на закритому засіданні членів об'єднання відбулося голосування за приєднання нових учасників.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.