Архів національної пам'яті став членом Платформи європейської пам’яті та сумління

Платформа європейської пам’яті та сумління займається дослідженням тоталітарних режимів ХХ століття у Європі. Створення цієї організації у 2011 році стало важливим кроком на шляху до визнання злочинів комунізму у європейському контексті

У Празі відбулась зустріч Платформи європейської пам'яті та сумління. Темою конференції було обрано події 1991 року та утворення новітньої мапи Європи.
 
Представники різних міжнародних інституцій говорили про виклики та особливості, з якими зіштовхнулися їхні країни в епоху великих геополітичних змін.
Про український досвід здобуття незалежності учасникм платформи розповів Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.
Після цього на закритому засіданні членів об'єднання відбулося голосування за приєднання нових учасників.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.