Стартував україно-чеський проєкт оцифрування архівів

15 червня 2022 року підписано Договір про співробітництво між Центральним державним архівом громадських об’єднань України та Інститутом досліджень тоталітарних режимів Чехії

15 червня 2022 року підписано Договір про співробітництво між Центральним державним архівом громадських об'єднань України та Інститутом досліджень тоталітарних режимів Чехії.

 
Це – продовження реалізації важливого українсько-чеського проєкту з дослідження наслідків тоталітаризму у ХХ ст. та оцифрування документів, що містять інформацію про репресованих осіб, у т. ч. чехословацьких громадян, що реалізується з лютого 2020 року.
Договором передбачається оцифрування архівних кримінальних справ фонду № 263 "Колекція позасудових справ реабілітованих" щодо громадян чеської та словацької національностей, які мешкали на території України та зазнали репресій.
Про важливість події для обох народів свідчить присутність на заході Надзвичайного та Повноважного Посла Чеської Республіки в Україні Радека Матула, якому очільник Укрдержархіву, Анатолій Хромов, користуючись слушною нагодою, передав першу партію оцифрованих справ та факсимільну копію архівної кримінальної справи щодо чеха за національністю, мешканця міста Чорнобиля Брікнера Василя Івановича.
Пан Посол та чеськи колеги висловили слова підтримки українським архівам, які і в умовах військової агресії росії проти України, продовжують виконувати свою місію.
Представники Інституту дослідження тоталітарних режимів Чехії передали до архівної бібліотеки ЦДАГО України, в приміщенні якого відбулося підписання Договору, унікальні наукові видання.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.