Стартував україно-чеський проєкт оцифрування архівів

15 червня 2022 року підписано Договір про співробітництво між Центральним державним архівом громадських об’єднань України та Інститутом досліджень тоталітарних режимів Чехії

15 червня 2022 року підписано Договір про співробітництво між Центральним державним архівом громадських об'єднань України та Інститутом досліджень тоталітарних режимів Чехії.

 
Це – продовження реалізації важливого українсько-чеського проєкту з дослідження наслідків тоталітаризму у ХХ ст. та оцифрування документів, що містять інформацію про репресованих осіб, у т. ч. чехословацьких громадян, що реалізується з лютого 2020 року.
Договором передбачається оцифрування архівних кримінальних справ фонду № 263 "Колекція позасудових справ реабілітованих" щодо громадян чеської та словацької національностей, які мешкали на території України та зазнали репресій.
Про важливість події для обох народів свідчить присутність на заході Надзвичайного та Повноважного Посла Чеської Республіки в Україні Радека Матула, якому очільник Укрдержархіву, Анатолій Хромов, користуючись слушною нагодою, передав першу партію оцифрованих справ та факсимільну копію архівної кримінальної справи щодо чеха за національністю, мешканця міста Чорнобиля Брікнера Василя Івановича.
Пан Посол та чеськи колеги висловили слова підтримки українським архівам, які і в умовах військової агресії росії проти України, продовжують виконувати свою місію.
Представники Інституту дослідження тоталітарних режимів Чехії передали до архівної бібліотеки ЦДАГО України, в приміщенні якого відбулося підписання Договору, унікальні наукові видання.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.