Брест: за квіти до пам'ятника Шевченку - за ґрати

Щонайменше один українець залишається в ув'язненні

Щороку українська громада в Бересті (Брест, Білорусь) у Шевченківські дні організовувала покладання квітів до пам'ятника Шевченку, що був відкритий у місті 2002 року.

8 березня 2022 року очільник Науково-педагогічної спілки українців "Берегиня" (легальна зареєстрована громадська організація) Віктор Місіюк та кілька його друзів спробували покласти квіти до пам'ятника Тарасу Шевченку. Захід був дозволений міською владою.

Однак, 10 міліціонерів на 6 автівках заарештували щонайменше 4 бажаючих покласти квіти. 

Наступного дня Віктора Місіюка звільнено з-під варти. Олег В'ялов залишається в ув'язненні. Про інших арештованих інформації немає.

 

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.