Чикаленка замість Пушкінської, Українських Героїв замість Льва Толстого

Відомі результати голосування щодо перейменування вулиць у Києві

Депутатка Київської міської ради Ксенія Семенова повідомила, що стали відомі результати голосування щодо перейменування вулиць у Києві.

Результати голосування у цілому співпадають з рекомендаціями експертів.

Надаємо перелік можливих нових назв для частини вулиць Києва:

Аліг'єрі Данте - пров. Василя Жуковського

Байди-Вишневецького - вул. Осиповського

Березовського Максима - вул. Глінки

Братів Горинів - вул. Єрмака

Братства тарасівців - вул. Декабристів

Васильківська - пл. Амурська

Воргола Енді - вул. Достоєвського

Астраханська - Кастуся Калиновського

Романа Ратушного - Волгоградська

Гайдамацька - вул. Волзька

Галечко Софії - вул. Зої Космодем'янської

Гандзюк Катерини - вул. Біломорська

Гедиміновичів - вул. Новомічурінська

Героїв полку "Азов" - вул. Маршала Малиновського

Героїв УПА - пл. Тульська

Гірника Олекси - вул. Суздальська

Грушевської Катерини - вул. Генерала Доватора

Гулака-Артемовського Петра

Ґолди Меїр - вул. Краснодарська

Данила Апостола - вул. Кемеровська

Данилюка Матвія - вул. Валі Котика

Десницької Катерини - пров. Криловський

Ернеста Хемінгуея - вул. Теодора Драйзера

Жаботинського Володимира - вул. Муромська

Жуля Верна - бульв. Ромена Роллана

Зеленого Клину - вул. Уссурійська

Івана Драча - вул. Некрасівська

Іллі Муромця - вул. Муромська

Ічкерська - вул. Грозненська

Йоганна Вольфганга Гете - вул. Карла Маркса

Каденюка Леоніда - просп. Юрія Гагаріна

Калиновського Кастуся - вул. Брестська

Караїмський - пров. Донський

Климента Квітки - вул. Макаренка

Княгині Інгігерди - вул. Лобачевського

Князів Острозьких - вул. Московська

Князя Любарта - вул. Таганрозька

Князя Романа - вул. Генерала Жмаченка

Конотопської битви - пл. Волгоградська

Короткевича Володимира - вул. Добролюбова

Кузьменка Андрія - пров. Олександра Бестужева

Куліша Миколи - вул. Білгородська

Мартоса Бориса - вул. Плеханова

Маршака Йосипа - вул. Маршака

Мельника Андрія - вул. Генерала Тупікова

Миклухи-Маклая Миколи - вул. Дежнєва

Миколи Руденка - бульв. Кольцова

Мстислава Великого - вул. Маміна-Сибіряка

Наукова - вул. Ломоносова

Отамана Зеленого - вул. Россошанська

Палія Семена - пров. Тихорецький

Петріва Всеволода - вул. Кирпоноса

Рея Бредбері - вул. Володі Дубініна

Роберта Лісовського - вул. Академіка Бутлерова

Рудницького Степана - вул. Академіка Вільямса

Самійла Кішки - вул. Маршала Конєва

Самчука Уласа - вул. Бакуніна

Сірожупанників - вул. Валентина Сєрова

Скорика Мирослава - вул. Дунаєвського

Сластіона Опанаса - вул. Енгельса

Смотрицького Мелетія - вул. Пожарського

Старокиївська - пл. Льва Толстого

Стефаника Василя - вул. Гаршина

Строкатої Ніни - пров. Суворова

Територіальної оборони - вул. Ватутіна

Трясила Тараса - вул. Лодигіна

Українських Героїв - вул. Льва Толстого

Українських повстанців - вул. Героїв Війни

Червоної Калини - просп. Володимира Маяковського

Чикаленка Євгена - вул. Пушкінська

Ягеллонська - вул. Мічуріна

З усіма результати голосування можна ознайомитися за посиланням.

Ці дані також розміщені на спеціально створеній мапі, яку можна переглянути тут.

Як повідомляє КМВА, голосування щодо перейменувань майже 300 об'єктів, назви яких пов'язані з РФ та її сателітами, тривало із 15 до 19 червня у міському застосунку "Київ Цифровий". Взяти участь у голосуванні могли всі громадяни України. Для верифікації використовувався Bank ID.

Отримані результати голосування передано в Київську міську раду для подальшого розгляду експертної комісії. Згодом на основі експертних висновків депутати міськради ухвалять рішення щодо перейменувань.

Редактор сайту "Історична правда" Вахтанг Кіпіані підрахував, що 

"65 столичних топонімів будуть носити "географічні" назви

30 - місцеві назви і природні об"єкти

25 - письменники

22 - видатні іноземці

20 - на честь загиблих вояків російсько-української війни

20 - науковці

15 - діячі Гетьманщини і Запорозької Січі

12 - дисиденти й шістдесятники

10 - князі Русі і інших державних утворень

10 - художники

9 - композитори, музиканти, співаки

7 - актори

7 - вояки і діячі УНР

6 - на честь професій

5 - патріотично-історичні поняття

4 - підприємці, меценати

4 - журналісти, активісти

4 - космонавти, льотчики

3 - на честь УПА

2 - в пам"ять жінок-воячок з УСС

2 - за назвою національних меншин

2 - спортсмени

2 - пластуни

1 - архітектор

1 - персонаж епосу".

"Дерусифікація дала шанс потрапити на карту міста іменам високодостойних українців. Але все могло пройти ще краще. І для цього не треба якихось надзусиль і грошей. Треба просто поважати киян. А з цим у чиновників секретаріату Київради не склалося" - додав Вахтанг Кіпіані.

 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.