У Рівному не знайшли решток радянського героя

У Рівному пошуки решток комдива Михайла Богомолова, які планували перепоховати на кладовищі у рамках дерадянізації, не дали результату

Про це інформує Суспільне.Рівне.

 

Зранку 21 червня комунальники почали обстежувати землю під пам'ятником у сквері Українських добровольців, що поруч із вулицею Петра Могили. Загалом перекопали близько 50 квадратних метрів та заглибились вниз на понад два метри. Кісток чи залишок труни, які б вказували на наявність решток, не виявили, тож яму засипали.

Інформація щодо наявності кісток під пам'ятником була суперечлива. Зі слів головного спеціаліста управління культури міста Юрія Фаєвського, публікація в радянській газеті "Червоний прапор" від 1940 року вказувала, що поховання тут таки є.

"Там є репортаж з похорон Михайла Богомолова і є некролог, що в Рівному він похований. І ще є документи, які свідчать про те, що замовлялись кошти для спорудження цього пам'ятника в 1940 році", — казав Фаєвський.

Водночас частина дослідників вважали, що Богомолов похований не в Рівному, а у Москві.

На кладовищі Дубенське уже була викопана могила для перепоховання Богомолова, заготували для цього також пакет для решток та труну.

Михайло Богомолов — командир дивізії, військовий двічі захоплював Рівне у складі Червоної армії та брав участь в боях проти військ Української Народної Республіки. Радянська влада тричі нагородила його Орденом Червоного Прапора.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.