АНОНС: «Петлюровці», «петлюрці», «петлюрівці», «петлюрівщина» у часі та просторі

Вже хрестоматійне поняття "петлюрівці" усталилося не одразу, та й для характеристики українського війська чи українського руху загалом вороги УНР спочатку його не використовували. Водночас факти засвідчують, що до спроби знецінити назву доклалися не лише російські імперці, а й колишні однодумці по розбудові УНР

Відділ історії України 20–30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України продовжує постійний Семінар з міжвоєнної історії України. 29 червня 2022 р. (середа) о 17-00 за київським часом на платформі Zoom відбудеться науковий семінар ""Петлюровці", "петлюрці", "петлюрівці", "петлюрівщина" у часі та просторі".

 

Доповідач - старший науковий співробітник відділу історії України 20–30-х рр. XX ст. Геннадій Єфіменко.

"Мазепинці", "петлюрівці", "бандерівці"… Ці слова чув кожен українець, а про те, що введенням їх у вжиток російські шовіністи намагалися знецінити український національно-визвольний рух, постійно нагадують науковці та публіцисти.

Термін "петлюрівці" виділяється серед них низкою непритаманних іншим рис. Це, тепер вже хрестоматійне означення, усталилося не одразу, та й для характеристики українського війська чи українського руху загалом вороги УНР спочатку його не використовували. Водночас факти засвідчують, що до спроби знецінити назву доклалися не лише російські імперці, а й колишні однодумці по розбудові УНР.
Під час Семінару Геннадій Єфіменко аналізуватиме історію та поширення пов'язаних з іменем Симона Петлюри лексем. Йому вдалося відкрити чимало цікавого і маловідомого у цій тематиці. Цим обумовлене бажання поділитися віднайденим з колегами, закликати до обговорення та розвитку тематики.
- То ж коли й за яких обставин виник пов'язаний з іменем Петлюри термін та як він еволюціонував до звичного нам "петлюрівці"?
- Які "часові" та "просторові" кордони цього терміну відомі сьогодні?
- Кого радянська пропаганда цілком несподівано "нагородила" званням "петлюрівець"?
- Який маловідомий зв'язок вдалося віднайти між поняттями "радянський" та "петлюрівець"?
- Як і чому сам Симон Петлюра попервах реагував на поширення пов'язаного з його іменем терміну? Що і під впливом яких обставин змінилося згодом?
-Почути відповіді на ці та інші запитання, як і поставити власні чи доповнити промовця, можна буде під час засідання науково-практичного семінару.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.