Україна з Польщею створять робочу групу для відновлення пошкодженої культурної спадщини

Українсько-польська робоча група обговорить відновлення об'єктів культурної спадщини в Україні

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко повідомив на пресконференції в Медіацентрі Україна — Укрінформ.

 

"У нас добре розуміння того, яким чином із поляками ми можемо рухатися в цьому напрямку. Механізм наступний: буде створена робоча група, яка має викласти (пропозиції - ред.), ми маємо подивитися всі об'єкти, які є в поляків, з точки зору інформації, що б вони хотіли зробити. Так само ми надамо свої проєкти", - сказав Ткаченко.

Міністр розповів, що кілька кроків назустріч один одному вже зроблено. "Я сказав польському колезі, що ми готові, як тільки отримаємо запит, давати певні дозволи. Так само ми очікуємо на певні кроки від польської сторони по відомих об'єктах. Не буду анонсувати, але про один із цих кроків найближчим часом ви почуєте", - додав він.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.