Мінкульт надав роз'яснення щодо дерусифікації, декомунізації та деколонізації

Громади подали лише сім запитів на виключення радянських пам'ятників з реєстрів пам'яток

Нещодавно ініціатива "Декомунізація. Україна" звернула увагу Міністерства культури та інформаційної політики, що громади відмовляються демонтувати радянські пам'ятники через відсутність дозволів з боку міністерства.

Так, наразі не демонтовано пам'ятник Суровову в Ізмаїлі, пам'ятник Котовському і двом будьонівцям у місті Біляївка на Одещині та інші.

 

Міністерство відреагувало на критику та опублікувало ро'язнення. Чиновники стверджують, що до них впродовж останніх місяців надійшло лише сім звернень щодо виключення або невнесення з/до Державного реєстру нерухомих пам'яток України тих чи інших об'єктів. По одному випадку - щодо могил Богомолова та Дундича у парках Рівного - уже надано дозвіл та підписано відповідний наказ.

По інших тривають бюрократичні процедури.

Також МКІП повідомило про створення Ради при МКІП та УІНП. Це дорадчий орган, що опікуватиметься питаннями дерусифікації, декомунізації та деколонізації.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.