Ткаченко закликає не руйнувати пам’ятники епохи СРСР

Міністр культури та інофрмаційної політики Ткаченко закликав українців не вдаватися до вандалізму щодо таких об’єктів

Як передає Укрінформ, таку думку в ефірі телемарафону висловив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

 

Відповідаючи на запитання, що чекає на символи радянської епохи після війни, Ткаченко закликав українців щонайменше не вдаватися до вандалізму щодо таких об'єктів.

"Насамперед я б закликав не робити актів вандалізму. Подобається вам чи не подобається той чи інший пам'ятник, це має вирішувати влада або місцева, або на національному рівні. Ми не можемо бути варварами, як би ми не ставилися до того чи іншого митця з минулого", - сказав Ткаченко.

Натомість він висловився за продуману державну політику відродження національної культури та просування її нових наративів.

"Безперечно, має бути політика відродження культури і нових наративів, які ми зараз просуваємо в світі про українську культуру. Але сьогодні з приводу цього потрібні виважені рішення відповідних компетентних органів", - переконаний Ткаченко.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.