Усі розділи
Допомогти проекту

Керівником Інституту українознавства призначають колишнього працівника ЦК комсомолу

Колишній високопосадовець-комсомолець стане директором інституту українознавства

25 липня 2022

Про це повідомив історик Павло Гай-Нижник.

 

За його словами міністр освіти та науки Сергій Шкарлет призначив директором Науково-дослідного інституту українознавства при МОН Василя Чернеця.

Василь Чернець народився у 1946 році. Працював другим секретарем Костопільського районного комітету комсомолу, газетах "Зміна", "Комсомольська зірка", "Молодь України", на різних посадах у Центральному комітеті комсомолу України, зокрема помічником першого секретаря.

У 1984 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук: "Комсомольская пресса как средство повышения социальной активности молодежи в условиях совершенствования развитого социализма".

З 1998 року працював ректором Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

Теми
Дивіться також
Я, Віталій, народився в радянській окупації на території колонії - УРСР
МОН оновить програми з історії
Вчителі дійсно виграють війни. Росія це розуміє. А Україна?
Російські чекісти читатимуть українські підручники історії
У Житомирі університет відкриє для відвідування підземні каземати
Тексти

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.
27 листопада 2024 — Артем Петрик

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".
24 листопада 2024 — Олександр Скрипник

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.
22 листопада 2024 — Олег Пустовгар

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.
15 листопада 2024 — Богдан Гудь
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
2 грудня, 17:36

Музею української діаспори передали архів художника та військового УНР Віктора Цимбала

2 грудня, 11:25

АНОНС: "Як говорити про кримськотатарську спадщину в контексті історії України?"

29 листопада, 21:43

Оголошено фіналістів проєкту "Резиденція Орлика. Віднайдення України в архівах світу"

29 листопада, 13:10

Польський Інститут нацпам’яті звинуватив голову УІНП Дробовича у маніпуляції

Всі новини