У Житомирі університет відкриє для відвідування підземні каземати

У Житомирі Поліський національний університет, що розташований в історичній будівлі кінця ХІХ ст., планує перетворити підземні каземати на туристичну локацію.

Про це кореспонденту Укрінформу розповів ректор університету Олег Скидан.

 

"Будівля, в якій розташований корпус університету, історична, це пам'ятка архітектури 1896-1897 років, де розташовувався окружний суд Волинської губернії. Відповідно, приміщення були адаптовані під будівлю суду, тобто є зала судових засідань, де зараз конференц-хол, є внутрішній дворик, куди виходили арештанти, підземні каземати, де їх утримували.

У 1950-1960-х роках каземати використовувалися для зберігання добрив та інших матеріалів, що були потрібні в навчальному процесі, бо тут розміщений агрономічний факультет. Останні десятиліття вони повністю не використовувалися. Тому ми вирішили зробити там туристичну локацію", – зазначив Скидан.

За його словами, локацію планують популяризувати в контексті історії міста та Волинської губернії, адже у Житомирі збереглося небагато архітектурних пам'яток. Водночас підземні каземати підвищать і привабливість архітектурної пам'ятки, в якій розташований університет.

Скидан додав, що каземати облаштовані так, що в повний зріст там неможливо ходити. Найближчим часом приміщення розчистять та почнуть вивчати.

Дослідженнями займатимуся кафедра економіки, підприємництва та туризму і кафедра суспільних наук університету. Цього року в навчальному закладі відкриють освітню програму "Музеєзнавство та пам'яткоохоронна діяльність", студентів якої також зможуть залучити до цього процесу.


Корпус університету, де розміщені каземати, – пам'ятка архітектури місцевого значення. Він побудований за проєктом архітектора Володимира Безсмертного.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.