МОН оновить програми з історії

Оновлять навчальні програми з історії, літератури та захисту Вітчизни

Про це розповів заступник міністра освіти та науки Андрій Вітренко в ефірі всеукраїнського телемарафону 7 червня.

За його словами, до середини червня група спеціалістів має подати МОН пропозиції змін щодо шкільної програми з історії України, всесвітньої історії, зарубіжної літератури та захисту Вітчизни.

"Історія України та всесвітня історія – ми горді тому, що вже ґрунтуємося на національних українських архівних документах. Будуть внесені зміни в методологію викладання історії (України) та світової історії, робочі групи ретельно опрацьовують всі ці зміни і буде виписано взаємовідносини між українською нацією та "руським міром" на основі історичної правди", – розповів Вітренко.

"Відповідно до наказу МОН, зараз працюють групи високопрофесійних спеціалістів, які створюють зміни до навчальних програм. До 15 червня ці групи мають подати результати до МОН, і ці зміни ми будемо вносити окремими нормативними документами", – резюмував Вітренко.

 
Теми

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.