У "Дії" запустили опитування про герб СРСР на щиті "Батьківщини-Матері"

7 липня Міністерство культури та інформаційної політики запустило опитування в застосунку "Дія" – "Що будемо робити з гербом СРСР на щиті монумента "Батьківщина-Мати"?"

"Щойно РФ повномасштабно вторглася в нашу країну, процес позбавлення країни від радянських символів значно пришвидшився. Зараз монумент "Батьківщина-мати", який є найвищою скульптурою Європи, прикрашає герб радянського союзу. Щоб вирішити його подальшу долю, Міністерство культури та інформаційної політики ініціювало опитування в застосунку Дія", – йдеться у повідомленні.

 

"Ми вдягали її в маковий вінок, декілька разів підсвічували кольорами українського прапора, ми знаємо, що вона наша Батьківщина-Мати, але є одне "але". З 24 лютого процес позбавлення нашої країни від символів радянського минулого інтенсифікувався, і ми це усіляко підтримуємо через врахування суспільної думки та дотримання норм закону", – зазначив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Опитування проходитиме з 7 до 21 липня. Результати оприлюднять за два тижні. Долучитись до опитування можна у додатку "Дія": у меню "Послуги" необхідно обрати вкладку "Опитування" та вибрати один із трьох варіантів:

  • залишити все, як є;
  • зняти радянський герб і залишити щит чистим. Після перемоги проведемо конкурс і оберемо, що там розмістити;
  • замінити на Тризуб — Державний Герб України.

Опитування не передбачає варіанту "демонтувати монумент повністю", а варіант відповіді "залишити все, як є" суперечить українському законодавству.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.