АНОНС: відкриття меморіальної дошки Місії УНР у Чехословаччині

У Празі появиться нове українське меморіальне місце

Посольство України в Празі запрошує на церемонію відкриття меморіальної дошки на будинку, де в 1919 – 1921 рр. розташовувалася Дипломатична місія УНР у Чехословаччині – перше українське посольство в Празі.

 

Захід відбудеться в четвер, 4 серпня, о 17.00 біля входу до спеціалізованої школи для дітей з вадами слуху за адресою Голечкова 104/4, Прага 5. Вхід вільний.

Дипломатичне представництво УНР у Чехословаччині розпочало свою роботу 2 лютого 1919 р.


Спершу місія розташовувалася в готелі Central у центрі столиці, проте найдовше посольство працювало саме в будинку на вулиці Голечковій, звідки в 1921 році переїхало на вулицю Шержікову на Малій Страні.


Очолював представництво український поет, публіцист і перекладач Максим Славінський, який ще сто років тому закликав: "Геть від Москви, від всякої Москви – червоної і білої. Подалі від режиму – царського, більшовицького і демократичного, від всякої імперської єдності – зовнішньої і внутрішньої, геть від Москви взагалі".


Українські дипломати намагалися максимально поширити знання про Україну серед чеського суспільства. Інформаційний відділ готував популярні брошури про історію, культуру, національно-визвольну боротьбу українців, які називалися "Пізнай Україну".

Окремий напрямок діяльності місії складало вивчення можливостей налагодження українсько-чехословацьких торговельних зносин: збиралися відомості про чеські фірми і фахівців у сфері економіки, торгівлі, господарства, що виявили бажання співпрацювати з українськими установами, й пересилалися до відповідних державних органів УНР.

У 1919 році місія організувала в Празі надзвичайно успішний концерт Української республіканської капели, під час якої вперше в Європі прозвучала мелодія всесвітньо відомого "Щедрика" Миколи Леонтовича.


Місія існувала до 1923 р.






Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.