У Празі відкрили меморіальну дошку підполковнику Армії УНР Миколі Росіневичу

У столиці Чехії на будинку, де мешкав підполковник Армії УНР Микола Росіневич, встановили меморіальну табличку в рамках проєкту Poslední adresa (Остання Адреса – Україна)

Про це у Фейсбуці повідомило Посольство України в Чехії.

 

Табличка з'явилася на будинку по вулиці Viktorinova 1151/3, Praha 4 Nusle – останній прижиттєвій адресі Росіневича.

Виступаючи на церемонії відкриття дошки, дружина посла України в Чехії Ольга Перебийніс не оминула увагою також трагедію дружини Миколи – видатної української музикантки, однієї з перших українських диригенток Платоніди Щуровської-Росіневич, яка багато років нічого не знала про подальшу долю свого чоловіка.

У своєму виступі дружина посла також подякувала чеському народу за підтримку України: "Ми дуже вдячні чеському суспільству за підтримку й допомогу українських жінок, які втекли від російської війни, взявши з собою найдорожче – своїх дітей".

Проєкт "Остання адреса" в Чехії проходить під патронатом Інституту досліджень тоталітарних режимів у Чехії. Кураторкою проєкту є Edita Jiráková.

Микола Росіневич народився у Ніжині. З початком Першої світової війни був мобілізований, воював у складі армії Російської імперії. Навесні 1918 року повернувся в Україну й пішов служити у 27-му пішому Козелецькому полку Армії Української Держави. На початку 1919 року з загоном евакуювався до Проскурова, де незабаром влився до Запорізької бригади ім. С. Петлюри Дієвої армії УНР. У 1919 році захворів на тиф і був інтернований польською владою. З березня 1920 р. – старший ад'ютант штабу 17-ї бригади 6-ї Січової дивізії Армії УНР. У 1921-1922 рр. – начальник оперативного відділу штабу 6-ї Січової дивізії Армії УНР.

Восени 1922 року Микола Росіневич виїхав до Чехословаччини. Закінчив лісниче відділення Української господарської академії у Подєбрадах. Працював секретарем філософського факультету Українського Вільного університету у Празі. 11 травня 1945 року був заарештований агентами СМЕРШ, насильно вивезений до Лук'янівської в'язниці в Києві. Після багатьох місяців допитів у Лук'янівській в'язниці в Києві він помер 10 лютого 1946 року за кілька тижнів до оголошення вироку.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.