Відкритий лист про вилучення текстів російських авторів з навчальних програм

Члени експерної комісії з зарубіжної літератури виступають проти присутності Булгакова та усіх інших російських письменників у шкільній програмі

 

Відкритий лист про вилучення текстів російських авторів з навчальних програм

Міністрові освіти і науки України Сергію ШКАРЛЕТУ

Копії: Офіс Президента України;

Кабінет Міністрів;

Комітет з питань освіти, науки та інновацій ВР України

Шановний пане Міністре!

У ЗМІ, зокрема в ефірі національного телемарафону, з'явилося повідомлення від керівника Головного управління загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України п. Юрія Кононенка про те, що згідно пропозицій нашої експертної комісії в навчальних програмах із зарубіжної літератури для 5-9 та 10-11 класів закладів загальної середньої освіти вибірково будуть представлені твори російських авторів.

Насправді ж така заява згаданого високопосадовця суперечить рішенню, ухваленому як відповідною робочою групою, так і експертною комісією, які одностайно прийняли ухвалу про повне вилучення текстів російських авторів з навчальних програм із зарубіжної літератури для 5-9 та 10-11 класів закладів загальної середньої освіти(протоколи: № 2 від 13 червня 2022 року та № 5 від 12 липня 2022 року відповідно).

Шановний пане Міністре, ми хочемо ще раз підкреслити нашу виважену та тверду позицію: після того, як 24 лютого 2022 року РФ розпочала повномасштабну військову агресію проти України, підтриману режимом білоруського диктатора Лукашенка, літератури країни-агресора в шкільних програмах, а відтак і в підручниках бути не повинно! 

Ми твердо переконані, що половинчастих рішень у цьому питанні бути не може. У час, коли від зброї окупантів гинуть наші воїни, а під завалами зруйнованих будинків помирають наші діти, російська література як предмет вивчення в школі є тригером для української нації!

Наша позиція ґрунтується на думці широких фахових кіл та громадськості, яким не байдуже майбутнє молодого покоління. Російська література глибоко інфікована вірусами імперськості й месіанства, тож збереження її в шкільних програмах України нівелює здобутки нашої державності та демократії.

Перемоги ЗСУ на фронті будуть неповними без рішучого подолання впливу російських імперських наративів, що їх поширюють російська література та культура, які є потужним пропагандистським інструментом, спрямованим на знецінення української культури та нації загалом. Недаремно ж кажуть, що "слідом за Пушкіним приходить Путін".

У разі прийняття колегією Міністерства освіти і науки України рішення щодо часткового збереження російських творів у названих шкільних програмах було би не лише перекреслено роботу та позицію згаданих робочої групи та експертної комісії, а й спаплюжено пам'ять тисяч загиблих українських патріотів, проігноровано почуття сотень тисяч українців і українок, котрі вже стали жертвами російської агресії.

Шановний пане Міністре, ми дуже сподіваємося на Вашу мудрість та державницьку позицію у вирішенні цього дражливого й стратегічно важливого питання. Певні, що Ви в цій ситуації виступите гарантом дотримання всіх правових процедур, на яких ґрунтується демократичне суспільство, цінності якого наша країна має обстоювати як кандидат на членство в ЄС.

 5 серпня 2022 р.

Юлія БАЛАХОВСЬКА, кандидат педагогічних наук, член предметної (галузевої) експертної комісії з української та зарубіжної літератур при МОН України

Тетяна БЛЄДНИХ, кандидат філологічних наук, член предметної (галузевої) експертної комісії з української та зарубіжної літератур при МОН України

Олександр БОЙКО, учитель української мови та літератури, член предметної (галузевої) експертної комісії з української та зарубіжної літератур при МОН України

Інна ГАЛАК, кандидат філологічних наук, член предметної (галузевої) експертної комісії з української та зарубіжної літератур при МОН України

Ніна ГОЛОВЧЕНКО, кандидат педагогічних наук, літературний критик, журналіст; член Національної спілки журналістів України, член предметної (галузевої) експертної комісії з української та зарубіжної літератур при МОН України

Лариса ГУМАНЕНКО, кандидат філологічних наук, член предметної (галузевої) експертної комісії з української та зарубіжної літератур при МОН України

Лариса ЙОЛКІНА, кандидат філологічних наук, член предметної (галузевої) експертної комісії з української та зарубіжної літератур при МОН України

Ольга НЕВМЕРЖИЦЬКА, Заслужений вчитель Украіни, член предметної (галузевої) експертної комісії з української та зарубіжної літератур при МОН України

Валентина ПОЛИВАЧ, учитель української мови та літератури, член предметної (галузевої) експертної комісії з української та зарубіжної літератур при МОН України

Алла ПОЛТОРАЦЬКА, кандидат філологічних наук, член предметної (галузевої) експертної комісії з української та зарубіжної літератур при МОН України

Олександр РАТУШНЯК, кандидат педагогічних наук, викладач літератури, нині військовослужбовець ЗСУ, член предметної (галузевої) експертної комісії з української та зарубіжної літератур при МОН України

Юрій КОВБАСЕНКО, президент Української асоціації викладачів зарубіжної літератури , професор кафедри світової літератури Інституту філології Київського університету ім. Б. Грінченка, заслужений працівник освіти України,

Світлана ДЯЧОК, учений секретар Української асоціації викладачів зарубіжної літератури, директорка Хоростківського ЗСО Чортківського р-ну Тернопільської обл., кандидат філологічних наук,

Сергій БОРЩЕВСЬКИЙ, віце-президент Української асоціації викладачів зарубіжної літератури, дипломат, перекладач, письменник,

Валерій КОРНІЙЧУК, віце-президент Української асоціації викладачів зарубіжної літератури, професор кафедри літератури Львівського національного університету імені Івана Франка,

Аліна АКУЛЕНКО, кандидат філологічних наук

Іван АНДРУСЯК, поет, дитячий письменник, прозаїк, перекладач, лауреат Премії імені Лесі Українки

Катерина БОРИСЕНКО, кандидат філологічних наук.

Світлана ВАСИЛЮК, заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель української мови та літератури Прилуцького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів #7 (ліцею #7) Прилуцької міської ради Чернігівської області

Валентина БІЛЯЦЬКА, доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри філології та мовної комунікації, Національний технічний університет "Дніпровська політехніка"

Лілія БАТЮК-НЕЧИПОРЕНКО, поетеса

Ганна ВІВАТ, доктор філологічних наук, професор кафедри української та іноземної філології Одеського національного технологічного університету

Гарасим ЯРОСЛАВ, доктор філологічних наук, професор, декан філологічного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка (2004-2014), проректор із науково-педагогічної роботи ЛНУ ім. І. Франка (2014-2019), професор кафедри української фольклористики ЛНУ ім. І. Франка

Ольга ГОРБОНОС, кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійської філології та зарубіжної літератури імені О. Мішукова ХДУ.

Назар ДАНЧИШИН, кандидат філологічних наук, літературознавець, поет, науковий співпрацівник Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка".

Олена ІВАНОВСЬКА, доктор філологічних наук, професор кафедри фольклористики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка

Лідія КАВУН,доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури і компаративістики Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького

Наталія КАМО, учителька української мови та літератури СЗШ 174 м.Києва

Ольга КОНОВАЛЕНКО, головний редактор газети "Освіта", заступник голови Всеукраїнського педагогічного товариства ім. Гр. Ващенка

Мальва КРИЖАНІВСЬКА, поетеса

Людмила МАРЧУК, доктор філологічних наук,  професор,  завідувач кафедри української мови Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

Зірка МЕНЗАТЮК, письменниця, лауреат премії імені Лесі Українки.

Сергій ПАНТЮК, український письменник, перекладач, редактор, журналіст, громадський діяч і видавець. Член Національної спілки журналістів Україн,. член Національної спілки письменників України, її секретар.

Юрій ПЕРОГАНИЧ, український громадський діяч у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, культури та освіти, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України, співзасновник громадської організації "Вікімедіа Україна"

Володимир ПОЛІЩУК, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури і компаративістики Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, український літературознавець, критик, член Національних спілок письменників, журналістів, краєзнавців України.

Ганна РАДЬКО, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.

Галина РАЙБЕДЮК, кандидат філологічних наук, професор кафедри української мови та літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету, докторантка кафедри української літератури НПУ імені М.П.Драгоманова, лауреатка премії імені Ірини Калинець.

Олег РАРИЦЬКИЙ, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри історії української літератури та компаративістики Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, солдат ЗСУ

Ірен РОЗДОБУДЬКО, українська письменниця, ілюстраторка та сценаристка.

Людмила РОМАС, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри філології та мовної комунікації, Національний технічний університет "Дніпровська політехніка"

Леся СТЕПОВИЧКА, член Національної спілки письменників України, членкиня Національної спілки журналістів  України, заслужена працівниця культури України 

Олеся СУЛИМА, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови НПУ імені М.П. Драгоманова.

Сидір КІРАЛЬ, доктор філологічних наук, завідувач відділу національної бібліографії Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, заслужений діяч науки і техніки України, Почесний Професор Ізмаїльського державного гуманітарного університету

Роксана ХАРЧУК, старший науковий співробітник відділу шевченкознавства Інституту літератури  ім. Т. Г. Шевченка

Ольга ХОДАЦЬКА – учителька української мови і літератури, зарубіжної літератури гімназії-інтернату 13 м. Києва, членкиня Української асоціації письменників художньо-соціальної  літератури, НСЖ України, заступниця голови Правління Київського міського об'єднання ГО ВУТ "Просвіта" ім. Т. Шевченка.

Тетяна ЧЕРЕП-ПЕРОГАНИЧ, українська поетеса, прозаїк і драматург, журналістка, перекладачка, громадська діячка, член Національної спілки письменників України, Національної спілки краєзнавців України, лавреат національних і міжнародних премій,

Тетяна ШЕПТИЦЬКА, українська науковиця, поетка, журналістка, громадська діячка, перекладачка, літературний редактор, кандидат філологічних наук, заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили"

Олена БОНДАРЕВА, доктор філологічних наук, професор, Київський університет імені Бориса Грінченка

Ольга ВОРОНІНА, учитель української мови та літератури, аспірант НПУ імені М.П.Драгоманова

Алла МЕЙТА, учитель "Ліки-школи"

Геннадій НОГА, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту літератури  ім. Т. Г. Шевченка

Олеся СИДОРЕНКО, доцент, Київський університет імені Тараса Шевченка.

Василь ТОЦЬКИЙ, бібліотекар, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н.

Ольга ХАРЛАН, доктор філологічних наук, професор завідувач кафедри Бердянського державного педагогічного університету

Світлана ПЕДЧЕНКО, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка

Анатолій КАНЦЕДАЙЛО, заслужений діяч мистецтв України, театральний режисер, м. Дніпро

Ірина САВЧЕНКО, кандидат філологічних наук, доцент, професор кафедри української літератури НПУ імені М.П.Драгоманова, директор Центру культури та мистецтв НПУ імені М.П.Драгоманова, заслужений працівник культури України.

Ігор РОЗЛУЦЬКИЙ, кандидат філологічних наук, директор бібліотеки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

Юрій КОВАЛІВ, доктор філологічних наук, професор кафедри історії літератури, теорії літератури, літературної творчості Інституту філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, член НСПУ, Лауреат Шевченківської премії, заслужений працівник освіти.

Олег САВЧЕНКО, науковий співробітник відділу науково-дослідної роботи, науково-інформаційного та науково-технічного забезпечення Енциклопедії сучасної України Інституту енциклопедичних досліджень

Лист залишається відкритим для підписання.





Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".