Звернення культурних інституцій щодо «реорганізації» Національного центру Олександра Довженка

17 серпня видано наказ про "реорганізацію" Довженко-центру. Культурні інституції та діячі протестують

 

Звернення культурних інституцій щодо "реорганізації" Національного центру Олександра Довженка

Президенту України Зеленському В.О.
Прем'єр-міністру України Шмигалю Д.А.
Кабінету Міністрів України

Висловлюємо рішучу незгоду з рішенням Державного агентства України з питань кіно "реорганізувати" Національний центр Олександра Довженка, що призведе до фактичного згортання однієї з найпомітніших та найуспішніших інституцій української культури та культурної дипломатії. Це рішення зруйнує цілісну інституційну модель Довженко-Центру, яка полягає в збереженні, дослідженні, переосмисленні та промоції українського архівного і сучасного кіно в Україні і за кордоном.

За аналогією із запропонованим підходом, кожен український музей належить розділити на кілька установ і встановити бар'єри між цими частинами, тим самим унеможливлюючи виконання місії сучасної культурної інституції. Це повністю суперечить сучасним підходам до культурного менеджменту, які передбачають мультидисциплінарність, гнучкість, постійний пошук нових сенсів та опору на культурну спадщину.

Але головна проблема полягає в тому, що такі рішення послаблюють спроможність України розповідати свою історію на міжнародній арені в умовах безпрецедентної уваги світу до нашої держави.

Міжнародна безпека і порозуміння прямо залежать від діалогу між інституціями різних країн, які забезпечують єдність суспільства, його спроможність легітимізувати політичні рішення. Тому сталість культурних інституцій, особливо у часи війни та політико-економічних криз, є важливим елементом національної безпеки та відображає рівень суб'єктності країни — того, чи здатна вона виступати повноцінною стороною у діалозі з іншими учасниками світової політики.

Послаблення інституцій та успішних агентів культурної дипломатії, яким нині є Довженко-Центр, їх реорганізація чи ліквідація, розхитування організаційної структури, позбавлення матеріальних культурних активів, таких як фільмофонд, тиск на команди є прямою репутаційною втратою для всієї країни та вкрай негативним сигналом для міжнародної спільноти, що виходить далеко за межі культурного поля.

Такі дії розцінюються закордонними партнерами та донорами як корупційні ризики та неповага до співпраці та наданої раніше підтримки. Це ознака того, що спільні цінності поставлені під сумнів. Нищення успішних культурних інституцій зашкодить довірі до України у світі, послабить підтримку дій Президента та Уряду України, які сьогодні є визначальними для відстоювання незалежності України.

Окрім того, виокремлення фільмової колекції від інших структурних одиниць Довженко-Центру (кіноархіву та Музею кіно) унеможливить багато міжнародних проєктів, пов'язаних з промоцією української кіноспадщини у світі, її належне збереження та дослідження за міжнародними стандартами. Консолідована обґрунтована критика такого рішення з боку фахової культурної спільноти є серйозною підставою для перегляду відповідного наказу Держкіно.

Закликаємо Кабінет Міністрів України зупинити рішення підпорядкованого йому Державного агентства України з питань кіно щодо "реорганізації" Довженко-Центру, який представляє Україну у Міжнародній федерації кіноархівів та є цілісною організацією, яка довела свою ефективність як в Україні, так і за її межами.

Мистецький арсенал
Український інститут
Український ПЕН

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.