Рукопис Галілео Галілея виявився підробкою

Рукопис Галілео Галілея, який майже століття зберігався у музеї Мічиганського університету виявився підробкою

Про це повідомляє портал Наука.

 

Як з'ясувалося, документ виготовив більш ніж через двісті років після смерті Галілео відомий італійський фальсифікатор.

Уперше цінний папір з'явився на публіці 1934 року, коли його представили на аукціоні бібліотеки заможного колекціонера як аутентифікований італійським кардиналом рукопис Галілео Галілея. Документ містить усього одну сторінку, на верхній половині якого написана чернетка датованого 24 серпня 1608 року листа, у якому Галілео представляє новий телескоп дожу Венеції. Нижня частина містить опис спостережень за супутниками Юпітера у період між 7-15 січня 1610 року. У 1938 році рукопис потрапив до Мічиганського університету, де зберігався й донині як робота видатного Галілео Галілея.

Навесні цього року історик Нік Вайлдинг (Nick Wilding) з Університету штату Джорджія написав листа до університетського музею, де висловив сумніви щодо справжності документа. Його непокоїв водяний знак з ініціалами його виробника — "AS", а також із місцем виготовлення, вказаним як "BMO", тобто Бергамо. Немає жодних інших свідчень використання водяного знаку із "BMO", датованих до 1770 року, тоді як Галілео помер ще у 1642 році. Вчений дійшов висновку, що рукопис є підробкою, до того ж зробленою на початку XX століття відомим фальсифікатором Тобіа Нікотрою (Tobia Nicotra), який навіть сидів у в'язниці за фальсифікацію документів Галілео. Фахівці Мічиганського університету відтак провели власне розслідування, за результатами якого були вимушені погодитися з Вайлдингом.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".