На Брайтон-Біч тепер є Український шлях

18 липня міська рада Нью-Йорка ухвалила рішення назвати перехрестя Брайтон-Біч та Коні-Айленд-авеню Українським шляхом

18 липня міська рада Нью-Йорка ухвалила рішення назвати перехрестя Брайтон-Біч та Коні-Айленд-авеню Українським шляхом.

Про це повідомив постійний представник України в ООН Сергій Кислиця.

Як пише місцеве видання Рix11, ухвалений міськрадою Нью-Йорка законопроєкт також передбачає перейменування перехрестя двох авеню МакДональд і Чорч в Брукліні на Маленький Бангладеш та Вудсайд-Авеню між 76-ю та 79-ю вулицями в Квінсі — на Маленький Таїланд.

Загалом законопроєктом пропонуються зміни щодо 78 вулиць і громадських місць по всьому Нью-Йорку.

Тепер він має бути затверджений мером міста Еріком Адамом.

Район Брукліна Брайтон-Біч відомий великими спільнотами росіян та вихідців із колишнього СРСР. Його навіть називають "Маленька Одеса".

Громадський активіст Олексій Прокопенко прокоментував появу Українського шляху в Нью-Йорку: "Місто надало назву найбільш символічному перехрестю Брайтона шляхом co-name. Це значить, що українці символічно "відбили" собі цей район. ... Завдання громади - закріпити цю назву і всюди її пропагувати. Це ідеологічна Перемога громади, це наш малий успіх над усіма кліше про совок і про історію".

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.