Керівники східноєвропейський держав написали лист-звернення про європейську пам’ять

Керівники Естонії, Литви, Латвії, Польщі і Румунії підписали спільне звернення до Євросоюзу приділити більше уваги засудженню злочинів усіх тоталітарних режимів ХХ століття та вшануванню пам’яті їх жертв

 

Спільний лист-звернення про європейську пам'ять

Дорогі колеги,

Жорстока неспровокована та невиправдана агресивна війна Російської Федерації проти України сигналізує про зростання авторитаризму, який нехтує та навіть прагне знищити міжнародний правопорядок. Це тривожне нагадування про не дуже далеке минуле, зокрема про злочини, вчинені двома жорстокими тоталітарними режимами ХХ століття в Європі — нацизмом і комунізмом.

Тло та коріння ідеології нинішнього кремлівського режиму в багатьох випадках є відображенням попередників нещодавньої Росії: СРСР та Російської імперії. Росія ніколи не засуджувала совєтські злочини, а її нинішнє керівництво відкрито терпить і навіть з ентузіазмом підтримує совєтську спадщину. Необхідно посилити зусилля на рівні ЄС для боротьби зі спробами Росії переписати історію та використовувати наративи тоталітарних режимів у контексті війни проти України, використовуючи правові, політичні інструменти та інструменти підвищення обізнаності. Без точної, чесної та всебічної оцінки минулого, ми не зможемо ефективно запобігати майбутнім злочинам на нашому континенті та розслідувати нинішні злочини в Україні.

Демократичний світ рішуче засудив нацистський режим і притягнув до відповідальності його лідерів і злочинців. Гіркі уроки нацизму та злочини режиму стали обов'язковою частиною навчання історії в наших освітніх системах. Водночас пам'ять і знання про совєтські злочини ще не знайшли належного місця у свідомості європейців.

Сьогодні, як ніколи, потрібне чітке та далекоглядне керівництво для просування наративів європейської пам'яті в усьому ЄС, які зрештою мають стати частиною національних освітніх програм усіх держав-членів. ЄС має найкращі можливості для того, щоб узяти на себе цю скоординовану роль, і такий жест також був би своєчасним і дуже актуальним у світлі безпрецедентного рівня російської дезінформації, включно з питаннями європейської історії.

За останні роки було зроблено важливі кроки на європейському рівні за допомогою створення Платформи європейської пам'яті та сумління. ЄС може зробити більше, надавши Платформі необхідні політичні та фінансові ресурси. Створення загальноєвропейського меморіалу жертв тоталітаризму в Брюсселі було б дуже важливим кроком у забезпеченні належної пам'яті про злочини, скоєні тоталітарними режимами, у тому числі совєтським, у наших зусиллях підвищити обізнаність та запобігти подібним злочинам, – зупинити їх в Україні та віддати данину пам'яті жертвам.

Ми дуже розраховуємо на ваше особисте залучення та підтримку цих ініціатив, які можуть бути розглянуті в Раді ЄС.

Кая Каллас, прем'єр-міністр Естонської Республіки

Кріш'яніс Каріньш, прем'єр-міністр Латвійської Республіки

Ґітанас Науседа, Президент Литовської Республіки

Матеуш Моравецький, прем'єр-міністр Республіки Польща

Клаус Йоганніс, президент Румунії

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.