Естонія прибере усі радянські пам'ятники з публічного простору

Уряд Естонії ухвалив рішення про усунення радянських пам'яток з публічного простору в найстисліші терміни

Про це повідомляє Суспільне.

 
Радянський танк у Нарві - місті з найбільшою в Естонії російськомовною громадою 

"Радянські пам'ятники треба прибрати з публічного простору, і ми зробимо це якнайшвидше. Конкретний час та порядок залежать від готовності і логістичного плану місцевих органів влади, ця логістика вимагає такої ж уваги, організації та участі від приватного сектору", — заявила Каллас.

Всього в Естонії наразі налічується від 200 до 400 таких пам'ятників.

За словами прем'єр-міністерки Естонії, російська агресія в Україні "розтяла рани в суспільстві", про які нагадують радянські пам'ятники, тому їх видалення з публічного простору необхідне, щоб уникнути додаткової напруги.

Зазначається, що можливе загострення напруженості виникло зокрема через деяку активність навколо так званого "нарвського танка" — радянського монумента, встановленого на честь звільнення Нарви під час Другої світової війни.

Водночас згідно з поясненнями глави МВС Естонії Лаурі Ляенеметса, причина того, що в Нарві біля пам'ятника-танка зібралися люди, була в необґрунтованих чутках. Однак жодних подій не сталося, оскільки поліція пояснила людям, що танк "не заберуть під покровом ночі".

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.