У фортеці "русского міра" розпочали деколонізацію

У місті Почаїв перейменували кілька "російських" вулиць

У місті Почаїв Тернопільської області, де розташована одна з фортець "русского міра" - Почаївська лавра Російської православної церкви - перейменували кілька вулиць.

Рішенням Почаївської міської ради №1939 від 3 серпня 2022 року перейменовано деякі вулиці населених пунктів Почаївської територіальної громади:
Зокрема, у м. Почаїв перейменовано:
- частину вулицю Возз'єднання на площу Тараса Шевченка;
- частину вулицю Возз'єднання на вулицю Лаврська;
- вулицю Стельмащука на вулицю Ганни Гойської;
- вулицю Гагаріна на вулицю Миколи Свідерського;
- вулицю Чайковського на вулицю Миколи Леонтовича;
- вулицю Толстого на вулицю Григорія Сковороди;
- вулицю Суворова на вулицю Пилипа Орлика.
Також змінено назви ряду вулиць у довколишніх селах.
 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.