Університет імені Каразіна відмовився дерусифікувати пам'ятник

Харківський національний університет імені Василя Каразіна відмовився демонтувати антиукраїнський напис

Перед центральним входом до головного корпусу Харківського національного університету імені Василя Каразіна стоїть пам'ятник вченому, ліберальному громадському діячеві Російської імперії Василю Каразіну.

Пам'ятник збудовано у 1907 році, відтоді кілька разів перенесено, а на теперішньому місці встановлено у 2004 році.

Напис на пам'ятнику виконано російською мовою дореформенним правописом.  Один із написів звучит так: "Главным предметом учреждения университета было у меня благосостояние моей милой страны и полуденнаго края России".

У 2009 році пам'ятнику надали статус об'єкту культурної спадщини національного значення та внесли його до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

На звернення керівника проєкту "Декомунізація. Україна" Вадима Подзнякова проректор Харківського національного університету імені Василя Каразіна Василь Блиднюк відмовився демонтувати антиукраїнський напис з постамента.

 

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.