Розробляється стратегія відвідування місць пам’яті війни

Державне агентство з розвитку туризму України зібрало ініціативну групу, яка працюватиме над стратегією відвідування місць пам’яті російсько-української війни

Після 24 лютого 2022 року Державне агентство розвитку туризму почало розробляти реєстр місць пам'яті російсько-української війни, який ляже в основу концепції їх відвідування. Одночасно архітектор Слава Балбек, засновник balbek bureau, публічно запропонував суспільству свій проєкт меморіалізації зруйнованого мосту в Ірпені. 

 
Зруйнований міст в Ірпені, 2022
Фото — Микола Доценко, надані balbek bureau

Відтак Державне агентство розвитку туризму сформувало ініціативну групу і запросило до роботи спеціалістів із різних сфер, зокрема платформу культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво. До ініціативної групи також увійшли представники Міністерства інфраструктури України, Міністерства культури і інформаційної політики України, Київської обласної військової адміністрації, Українського інституту національної пам'яті, громадської організації "Музей сучасного мистецтва" та архітектурної майстерні balbek bureau.

"Наше завдання — створити професійний майданчик для обговорення, який може стати полем спільного пошуку, — каже очільниця Державного агентства розвитку туризму Мар'яна Олеськів. — Тема дуже складна і болюча, тому поспішати зі створенням меморіалів не варто.

Перш за все, враховуючи суспільну думку та світовий досвід, необхідно сформувати культуру відвідування місць пам'яті війни. Якщо цього не робити зараз, є ризик пізніше отримати в цих місяцях болі та героїзму українського народу так званий овертуризм (overtourism) — туризм, який вийшов із-під контролю. Що призведе до стихійної інструменталізації трагедії та перетворення її на атракціон".

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.