У Черкасах відновив роботу обласний краєзнавчий музей

Цінні експонати залишаються у належних сховищах

Про це повідомляє Черкаська обласна рада.

Очільниця музею Ірина Собко зауважила, що просвітницькі заходи працівники проводили і раніше, але поза межами експозицій.

"Зараз іде війна, тому деякі частини експонатів, раритетних та оригінальних, були демонтовані, вилучені з експозиції. Адже, відповідно до інструкцій, всі оригінальні та цінні експонати мають зберігатися в належному місці до того часу, якби нам довелося евакуюватися.

Тому наперед прошу вибачення у всіх наших майбутніх відвідувачів, якщо вони не побачать оригінальну зброю чи скіфське золото, яке в нас було і зараз демонтовано. Проте вирішили все ж відкривати нашу експозицію, бо є багато людей, які хочуть відвідати музей", - сказала Собко.

Відвідувачам Черкаського обласного краєзнавчого музею також пропонують різноманітні тематичні, авторські, оглядові та інтерактивні екскурсії. Їх можна замовити заздалегідь, зателефонувавши до музею.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.