Анонсовано науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії»

Національний музей Революції Гідності запрошує до участі у Науковому форумі «Революція Гідності: на шляху до історії» – 2022, який цього року відбудеться в онлайн-форматі 17–18 листопада

Національний музей Революції Гідності запрошує до участі у Науковому форумі "Революція Гідності: на шляху до історії" – 2022, який цього року відбудеться в онлайн-форматі 17–18 листопада.

 

Українські та закордонні учені обговорять концептуальні підходи до дослідження феномена Майдану та поширення правдивої інформації про причини й наслідки протестних рухів у контексті російсько-української війни.

Фокус-тема цьогорічного форуму – "Майдани і російсько-українська війна в національному та глобальному вимірах".

Його тематичні напрями такі:

- Майдан як подія та феномен у вимірах російсько-української війни;

- Майдани у контексті глобальних і національних процесів: закономірності та парадокси;

- явні та неявні антагоністи Майданів як підґрунтя російської агресії проти України;

- українські національно-визвольні змагання та Майдани як виклик російському імперіалізму;

- (пере)осмислення та (ре)презентації подій Майданів. Футурологічні прогнози;

- культурна травма у контексті Майданів та російсько-української війни: шляхи її подолання;

- Майдани й російсько-українська війна в інформаційному просторі;

- презентація Майдану й російсько-української війни в музейному просторі України та світу.

До участі у форумі запрошуються історики, політологи, соціологи, філософи, правники, музейники, культурологи, фахівці з комунікаційної діяльності, представники інших соціогуманітарних дисциплін, які вивчають протестні рухи та явище Майдану, зокрема в контексті нинішньої російсько-української війни.

Партнери: Український інститут національної пам'яті, Інститут історії України НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український католицький університет, Національний університет "Києво-Могилянська академія".

Реєстрація триває до 28 жовтня 2022 року. 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.