Анонсовано науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії»

Національний музей Революції Гідності запрошує до участі у Науковому форумі «Революція Гідності: на шляху до історії» – 2022, який цього року відбудеться в онлайн-форматі 17–18 листопада

Національний музей Революції Гідності запрошує до участі у Науковому форумі "Революція Гідності: на шляху до історії" – 2022, який цього року відбудеться в онлайн-форматі 17–18 листопада.

 

Українські та закордонні учені обговорять концептуальні підходи до дослідження феномена Майдану та поширення правдивої інформації про причини й наслідки протестних рухів у контексті російсько-української війни.

Фокус-тема цьогорічного форуму – "Майдани і російсько-українська війна в національному та глобальному вимірах".

Його тематичні напрями такі:

- Майдан як подія та феномен у вимірах російсько-української війни;

- Майдани у контексті глобальних і національних процесів: закономірності та парадокси;

- явні та неявні антагоністи Майданів як підґрунтя російської агресії проти України;

- українські національно-визвольні змагання та Майдани як виклик російському імперіалізму;

- (пере)осмислення та (ре)презентації подій Майданів. Футурологічні прогнози;

- культурна травма у контексті Майданів та російсько-української війни: шляхи її подолання;

- Майдани й російсько-українська війна в інформаційному просторі;

- презентація Майдану й російсько-української війни в музейному просторі України та світу.

До участі у форумі запрошуються історики, політологи, соціологи, філософи, правники, музейники, культурологи, фахівці з комунікаційної діяльності, представники інших соціогуманітарних дисциплін, які вивчають протестні рухи та явище Майдану, зокрема в контексті нинішньої російсько-української війни.

Партнери: Український інститут національної пам'яті, Інститут історії України НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український католицький університет, Національний університет "Києво-Могилянська академія".

Реєстрація триває до 28 жовтня 2022 року. 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".