Ткаченко анонсував вивезення половецьких баб з Ізюма

Уцілілих половецьких баб заберуть з гори Кременець

Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у Телеграмі.

Росіяни прямим попаданням снаряду зруйнували одну з девёяти половецьких баб, що стояли на горі Кременець поблизу Ізюму. Міністр Ткаченко заявив, що, ймовірно, уцілілі статуї перевезуть до Харкова.

"Росіяни розбили унікальний пам'ятник, який стояв на горі Кременець біля Ізюму тисячу років. Збереглися 8 із 9 кам'яних половецьких баб, одна зруйнована майже прямим попаданням снаряду, поруч також зруйновано пам'ятник героям Другої світової війни. Разом з місцевими адміністраціями будемо, скоріше за все, евакуйовувати до Харкова половецьких баб і допомагати музею відновити дах, щоб зберегти експозицію" - йдеться у повідомленні.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.